Відділ теорії дифракції і дифракційної електроніки (№ 11)

image001
Поєдинчук Анатолій Юхимович
Зав. відділом №11
Кандидат фіз.- мат. наук, ст. н. сп.
Тел.:
E-mail:

Портфоліо


Тематика наукових досліджень

Тематика наукових досліджень У відділі розвиваються такі наукові напрями:

  1. Методи аналітичної регуляризації теорії резонансного розсіяння хвиль(керівник член-кореспондент НАН України, доктор фіз. - мат. наук, професор П. М. Мележик);
  2. Прямі та зворотні задачі дифракції хвиль в неоднорідних середовищах (керівник кандидат фіз. - мат. наук, ст. науковий співробітник А. Ю. Поєдинчук);
  3. Електродинаміка відкритих резонансних систем КХЧ і терагерцового діапазонів (керівник доктор фіз. - мат. наук, провід. науковий співробітник І. К. Кузьмичов);
  4. Електродинаміка просторово-періодичних напівпровідникових мікроструктур і резонансне розсіяння хвиль нелінійними шаруватими кубічно поляризованими структурами (керівники канд. фіз. - мат. наук, ст. наукові співробітники В. А. Абдулкадиров і В. В. Яцик);
  5. Математичне моделювання антен з обтічниками та циліндричних мікросмужкових антен із випромінювачами складної форми (керівник доктор фіз.- мат. наук, ст. науковий співробітник О. Є. Свєженцев);
  6. Дифракційна електроніка (керівник кандидат фіз. - мат. наук, ст. науковий співробітник В. С. Мірошниченко);
  7. Розробка автоматизованих вимірювальних систем високого розділення для спектроскопії, радіолокації та діагности плазми в міліметровому діапазоні (керівник канд. фіз. - мат. наук, ст. науковий співробітник Г. П. Єрмак).

Історія відділу

Відділ був створений 1 березня 1967 р.(наказ по ІРЕ АН УРСР № 66 від 30. 03. 1967р.), а фактично його формування було розпочате за ініціативою директора Інституту акад. АН УРСР О. Я. Усикова в 1966 р. докт. фіз.-мат. наук, проф. В.П. Шестопаловим з молодих співробітників - випускників Харківського держуніверситету. рис в историю Основними завданнями, що стояли перед відділом при його створенні, були:

  •  розвиток фундаментальних теоретичних і експериментальних досліджень в області радіофізики відкритих електродинамічних систем, теорії дифракції та вакуумної електроніки;
  •  створення нових джерел когерентного випромінювання електромагнітних хвиль мм та субмм діапазонів;
  •  створення елементної бази та радіосистем у цих діапазонах.
Ці завдання визначалися необхідністю практичного використання високо когерентних джерел мм та субмм діапазонів довжин хвиль для діагностики термоядерної плазми, застосування в квантовій радіофізиці, випромінювання умов поширення мм і субмм радіохвиль, використання в когерентній радіолокації і так далі. Науковою основою створення відділу були фундаментальні результати, отримані під керівництвом В.П. Шестопалова на створених ним кафедрах радіофізики та математичної фізики в Харківському держуніверситеті і в Харківському інституті радіоелектроніки, по розробці нових математично точних методів розв’язання широкого кола завдань математичної фізики, теорії дифракції і поширення електромагнітних хвиль, у тому числі методу задачі Рімана-Гільберта, а також інших методів аналітичної регуляризації інтегральних і парних суматорних рівнянь. Це дозволило розвинути математичну теорію дифракції в резонансній і короткохвильовій областях для широкого класу відкритих структур. Теоретичні та експериментальні дослідження процесів формування швидких електромагнітних хвиль дифракційного випромінювання електронним потоком, що рухається поблизу ґраток, за наявності зворотнього зв'язку на швидких хвилях були покладені в основу роботи нового класу джерел електромагнітних хвиль - генератор дифракційного випромінювання і послужили основою для створення нового наукового напряму - дифракційної електроніки. При створенні відділу в його штаті було 12 чоловік, а саме:
  1. В. П. Шестопалов - докт. фіз.-мат. наук, проф., зав. відділом;
  2. О. О. Третьяков - ст. наук. спів., канд. фіз.-мат. наук;
  3. С. О. Масалов – мол. наук. спів. канд. фіз.-мат. наук;
  4. С. С. Третьякова – мол. наук. спів. канд. фіз.-мат. наук;
  5. В. Г. Сологуб – мол. наук. спів.;
  6. Б. К. Скринник – мол. наук. спів.;
  7. Т. С. Литвиненко – мол. наук спів.;
  8. О. В. Безуглий – мол. наук. спів.;
  9. І. М. Балакліцький - провідний інженер;
  10. А.О. Петрушін - інженер;
  11. Т. М. Меліхова - інженер;
  12. В. Г. Курін - інженер.
Першими аспірантами відділу з 1966г. були А. О. Кириленко та В. Є. Буданов. Надалі, в процесі свого розвитку відділ поповнювався в основному молодими фахівцями і аспірантами Харківського державного університету (радіофізичний та механіко-математичний факультети), а також співробітниками і аспірантами, що раніше працювали під керівництвом В. П. Шестопалова, серед них: А. О. Кириленко, О.І. Цвик, В. В. Щербак, В. Є. Буданов, О.О. Костенко, Г.І. Хлопов, С. Д. Андренко, М. М. Суслов, О. О. Вертій, Ю. К. Сіренко, Е. і. Велієв, П. М. Мележик, В. К. Корнєєнков, В. Г. Курін, Б. К. Скринник, К. О. Лукін, Н. П. Яшина, С.С. Виноградов, В.М. Деркач, А. Ю. Поєдинчук, І.Є. Почаніна, О.Й. Носич, О.Є. Свєженцев, І. К. Кузьмичов, Ю. В. Свіщов, В. В. Яцик та ін. Керівники відділу : – В. П. Шестопалов, академік НАН України, доктор фіз.- мат. наук, професор (1966-1999 рр.). З 1999г. по 2002г. обов'язки керівника відділу виконував кандидат фіз. - мат. наук, ст. науковий співробітник Б. К. Скринник. – П. М. Мележик, член-кореспондент НАН України, доктор фіз.- мат. наук, професор (2002-2014рр.). З 2014г. і по теперішній час керівником відділу є кандидат фіз.- мат. наук, ст. науковий співробітник А. Ю. Поєдинчук. Спочатку у відділі розвивалися два основні наукові напрями: резонансна теорія дифракції та дифракційна електроніка. Резонансна теорія дифракції Інтенсивні дослідження, спрямовані на створення електронних приладів, ліній передач та елементів вимірювальних трактів мм і субмм діапазонів довжин хвиль, привели до необхідності істотного розвитку аналітичних і чисельних методів вивчення електродинамічних характеристик відкритих резонаторів і ліній передач, періодичних структур і хвилеводів з різними неоднорідностями. З'ясувалося, що при аналізі цих характеристик особливу роль грають методи, ефективні в усьому частотному діапазоні, у тому числі і в характерній для мм діапазону резонансній області, в якій розміри розсіювачів мають порядок довжини хвилі або у декілька разів перевищують її. Тут виявляється неможливою заміна складної структури поля простою, як в довгохвильовому випадку, або побудова розв’язки на евристичній основі, як у квазіоптиці. Центр тяжіння теоретичних досліджень у цій області переміщається від асимптотичних і евристичних методів до точних в математичному відношенні методів математичної фізики, що спираються на потужну обчислювальну базу. У 1961 р. З. С. Аграновичем, В. О. Марченком та В. П. Шестопаловим було розроблено новий метод розв’язання великого класу задач математичної фізики - метод задачі Рімана-Гільберта, головна ідея якого - виділення і явне аналітичне обернення статичної частини оператора задачі. Запропонований метод поступається по ефективності класичним точним методам теорії дифракції, а навпаки розширив область їх застосування, зробивши можливим розв’язання задач дифракції на смужкових гратках, діафрагмах у хвилеводах циліндричних розсіювачів зі щілинами, задач поширення хвиль у спіральних, кільцевих та щілинних хвилеводах і ін.(Г. М. Гестрина, В. М. Кошпарьонок, Т. С. Литвиненко, С. О. Масалов, В. Г. Сологуб, С. С. Третьякова, В. В. Щербак). Основні ідеї методу задачі Рімана-Гільберта, значно розвинені у відділі, відбиті у ряді оригінальних робіт і узагальнені в монографії В. П. Шестопалова. Подальшим розвитком теорії та застосувань методу задачі Рімана-Гільберта фактично був закладений фундамент нового напряму в теорії дифракції - створювалися методи аналітичної регуляризації, що значно спираються на аналітичне перетворення початкових функціональних, матричних або інтегральних рівнянь з метою отримання максимально ефективних обчислювальних алгоритмів. Вперше ці методи знайшли застосування у традиційній для Інституту тематиці - теорії періодичних структур. У 1960-1970 рр. група співробітників відділу плідно працювала над розвитком теорії, що дає можливість вивчати властивості періодичних структур з об'ємними елементами різних конфігурацій. У цей період була розв'язана проблема створення математичних методів, ефективних в найцікавішому, з точки зору різноманітності дифракційних властивостей ґраток, середньохвильовому діапазоні( Л. М. Литвиненко, С. О. Масалов, В. Г. Сологуб, В. Є. Буданов, А. О. Кириленко). Об'єктами дослідження були вибрані такі періодичні структури (смужкові ґратки плоского або ножового типу "жалюзі", ґратки з циліндричних брусів кругового та прямокутного профілів, металеві та діелектричні відбивні грати, гребінки, ешелети та ін.), які найчастіше використовуються на практиці в різних областях радіофізики, в акустиці та гідродинаміці. Розв’язання цієї проблеми мало вирішальне значення для побудови сучасної теорії резонансного розсіяння хвиль періодичними структурами. Область застосування методів, ґрунтованих на ідеї часткового обернення оператора, в 1970-1980 рр. істотно розширена як на нові періодичні структури, так і на новий клас задач на кутові та стрибкоподібні неоднорідності у хвилеводах. Були досліджені властивості куточків, лінійних переходів, прохідних резонаторів, квазіоптичних куточків і ряду інших елементів одномодових і надрозмірних хвилеводів(А. О. Кириленко, Л. А. Рудь, Ю. К. Сіренко, В. Г. Сологуб, Н. П. Яшина). Питання застосування методу часткового обернення до матричних рівнянь типу згортки, характерних для цього класу задач, дослідження ефективності відповідних чисельних алгоритмів, порівняння ідей і результатів з іншими точними і асимптотичними методами викладені у монографії. В цілому, суть точних методів розв’язання граничних  задач дифракції, що розвивалися в цей період, полягало в розбитті оператора, що відповідає рівнянню першого роду, до якого зводиться кожна з досліджених задач, на два: один з них визначається "головною", в тому або іншому сенсі частиною оператора задачі, а роль другого зводиться до внесення цілком безперервних «збурень» в остаточний  розв’язок. З використанням відомого оператора, оберненого до "головної" частини, проведено процедуру регуляризації (операція напівобернення) початкового рівняння першого роду. В результаті одержано рівняння другого роду фредгольмового типу (інтегральні або нескінченні алгебраїчні системи), однозначно розв’язані в заданому просторі. Якщо головними причинами, що зумовили необхідність розвитку теорії дифракції на періодичних структурах (і на хвилеводних вузлах), були потреби вакуумної електроніки мм і субмм діапазонів і вимірювальної техніки, що освоює ці ж діапазони із залученням надрозмірних трактів і квазіоптичних принципів, то внутрішня логіка розвитку запропонованих математичних методів дозволила на сучасному етапі ставити та розв’язувати фундаментальні задачі значно ширшого класу, зокрема, задачу розсіяння на окремих тілах, що має важливі застосування в радіолокації і антенній техніці. З цією метою були розвинені  точні конструктивні методи розв’язання інтегральних та суматорных рівнянь із ядрами у вигляді тригонометричних функцій, приєднаних функцій Лежандра, поліномів Якобі, функцій Матьє та Бесселя. На основі цих методів досліджені власні та вимушені коливання двох- та трьохвимірних нескінченно тонких екранів із плоскою, аксіальною і сферичною симетріями. Встановлені різноманітні резонансні ефекти, досліджено нові типи відкритих ліній передач і резонансних систем (А. М. Радін, Е.І. Велієв, В. В. Веремій, С. С. Виноградов, О. Д. Виноградова, В. Г. Дудка, І. А. Вязьмітінов, В. М. Кошпарьонок, П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук, Ю. О. Тучкін). Ці результати представлені в монографії В. П. Шестопалова. Розроблені методи регуляризації розв’язання крайових задач теорії дифракції послужили основою для розвитку нового підходу з метою вивчення електродинамічних процесів у відкритих структурах: відкритих резонаторах, хвилеводних резонаторах, дифракційних ґратках, відкритих хвилеводах і тому подібних. На передньому етапі досліджуються несамоспряжені спектральні задачі з нелінійним входженням спектрального параметра, особливості аналітичного продовження резольвентных операторів задач дифракції в область комплексних значень частоти (чи іншого параметра). Ці особливості є по суті фундаментальними характеристиками відкритих структур, що визначають їх електродинамічні властивості і дозволяють зрозуміти природу і механізми формування аномальних і резонансних відгуків структур на зовнішнє збудження. Проблеми, що виникають при цьому, були вирішені на основі методу опратор-функції однієї або декількох комплексних змінних і теорії особливостей гладких відображень (А. В. Бровенко, В. М. Кошпарьонок, П. М. Мележик, О. Й. Носич, А. Ю. Поєдинчук, І. Є. Почаніна, А. Є. Свєженцев, Ю. В. Свіщов, Ю. К. Сіренко, Ю. О. Тучкін, В. В. Яцик, Н. П. Яшина). Отримані результати узагальнені в монографіях. Важливий етап у дослідженнях, що проводилися у відділі в 1990-2010 рр., пов'язаний з розробкою нового класу методів теорії дифракції, що поєднують універсальність методу граничних інтегральних рівнянь першого роду з ефективністю методів регуляризації. Ці методи дозволили провести аналіз процесів резонансного розсіяння хвиль значною мірою довільними двовимірними електродинамічними структурами(А. Ю. Поєдинчук, В. Г. Дудка, Ю. І. Крутінь, Ю. В. Свіщов, О. В. Сулима, Ю. О. Тучкін). Основні результати цього напряму приведені в монографії. В цілому, для фундаментальних теоретичних досліджень, що проводяться у відділі, характерні точна відповідність математичних моделей процесам поширення та розсіяння хвиль, що вивчаються, унікальний по повноті об'єм відомостей про фізику явищ дифракції у резонансній області частот, широка різноманітність геометрії розсіювачів та висока ефективність одержаних аналітичних та чисельних розв’язків. Дифракційна електроніка Дифракційна електроніка - це область вакуумної електроніки НВЧ, у якій для генерування висококогерентних електромагнітних коливань використовуються радіаційні явища, що виникають при русі впорядкованих груп заряджених частин поблизу металевих або діелектричних перешкод (зокрема, дифракційних ґраток) і об'ємні хвилі, що породжують, - ДВ. Основи дифракційної електроніки закладені і розвинені у відділі № 11 акад. В. П. Шестопаловим із учнями. Особливе значення для дифракційної електроніки має вивчення процесу формування швидких електромагнітних хвиль ДВ електронним потоком, що рухається поблизу ґраток, за наявності зворотнього  зв'язку на швидких хвилях. Таке ДВ є одним  з основ роботи нового класу джерел електромагнітних хвиль - ГДВ. Базовими для розвитку дифракційної електроніки були перші результати теоретичних і експериментальних досліджень, отриманих під керівництвом В. П. Шестопалова співробітниками і аспірантами Харківського держуніверситету і Харківського інституту радіоелектроніки (1964-1966 рр.) : в наближенні заданого струму побудована точна теорія ДВ; проведено розробку і створення лабораторного макету електронного облаштування ДВ, який містив півсферичний відкритий резонатор (ВР) з "вузькими" (20 мм) дифракційними ґратками на плоскому дзеркалі (О. О. Третьяков, С. С. Третьякова, Е. І. Черняков, О. І. Цвик, В. В. Нерубенко). У 1966 р. Ф. С. Русинові та Г. Д. Богомолову (ІФП АН СРСР, Москва) вдалося збудити в імпульсному режимі коливання ДВ у півсферичному ВР, в якому плоске дзеркало повністю покривалося ґратками. Це стимулювало створення в подальшому приладів типу оротрон у Москві і ГДВ у Харкові, і розвиток експериментальних досліджень у дифракційній електроніці. Перші результати експериментальних досліджень ГДВ у безперервному режимі були отримані у відд. № 11 на початку 1968 р. і опубліковані в роботах. У безперервному режимі генерації в короткохвильовій частині мм діапазону вихідна потужність ГДВ складала більше 1 Вт, що на декілька порядків перевищувало середню потужність оротрона. Це вказувало на перспективу розвитку ГДВ для практичного використання їх у науці і техніці. Проблеми дифракційної електроніки різноманітні. Вони зажадали постановки  та розвязання таких задач, які у класичній електроніці відсутні. З них можна умовно виділити три найбільш важливі напрями досліджень : властивості самого дифракційного випромінювання і дифракційних ґраток; електродинамічні властивості складних відкритих резонаторів мм діапазону; особливості ГДВ як автоколивальної системи. У теорії ДВ широке поширення отримала концепція заданого струму, успіхи якої пов'язані з розвитком нових методів теорії дифракції. Модель заданого струму дала можливість досліджувати характеристики ДВ і електродинамічні властивості дифракційних ґраток у плані їх застосування в електроніці. В результаті проведених досліджень визначені умови виникнення випромінювання, його потужність, напрям, частотні і поляризаційні властивості, знайдені оптимальні геометричні параметри ґраток; вивчені аномалії Вуда; показана перспективність використання ефекту цього випромінювання в мм і субмм діапазонах довжин хвиль (О. О. Третьяков, В. Г. Сологуб, С. О. Масалов, А. О. Кириленко). Експериментальні дослідження ДВ від заздалегідь промодульованого електронного потоку в мм діапазоні стали можливими завдяки розробці ефективних модуляторів цього діапазону - малогабаритних ГДВ. На їх основі створений квазіоптичний вимірювальний комплекс, що дозволив вивчити тонку структуру ДВ, пов'язану з випромінюванням, обумовленим подовжніми і поперечними електронними хвилями, а також з його поляризаційними властивостями (О. О. Вертій, О. І. Цвик, В. В. Нестеренко). Експериментально зареєстровано випромінювання об'ємних хвиль мм діапазону від немодульованого зовнішнім сигналом електронного потоку, що пролітає поблизу дифракційних ґраток, що доводить існування "внутрішнього" зв'язку (автомодуляції) електронного потоку з випромінюванням в класичних дослідах Сміта-Парсела (Б. К. Скринник, В. К. Корнєєнков, М. Ю. Демченко). Застосування ВР в якості коливальної системи ГДВ дозволило подолати ряд технологічних труднощів і забезпечити досить велику інтенсивність збуджуваних полів. ВР служить резонансним фільтром частот і кутів спонтанного ДВ і утворює канал селективного зворотнього зв'язку. Окрім цих резонансів, в ГДВ потрібне здійснення третього резонансу - умови випромінювання, яке позв'язує початкову швидкість електронів з періодом ґраток, частотою і кутом випромінювання. При відхиленні параметрів від їх резонансних значень помітні флуктуації сигналів або взагалі не з'являються, або швидко затухають завдяки високій добротності ВР. У зв'язку з цим вихідний сигнал ГДВ набуває кращі в порівнянні з класичними приладами спектральні та шумові характеристики. Особливістю застосування ВР у мм діапазоні являється не велике (у порівнянні з оптичним діапазоном) перевищення його розмірів над довжиною хвилі, внаслідок чого квазіоптична теорія ВР не завжди правильно описує реальні ВР мм діапазону. Ця обставина зажадала розробки нової теорії власних та вимушених коливань у ВР при довільному співвідношенні його розмірів до довжини хвилі. З цією метою було розвинено математично точні методи розрахунку збуджуваних полів у ВР з циліндричними дзеркалами, а також у симетричних і напівсиметричних ВР зі сферичними дзеркалами. За допомогою методу задачі Рімана-Гільберта уперше вдалося побудувати спектральну теорію двовимірних ВР з циліндричними дзеркалами з діелектричними включеннями і доказати, що спектру власних частот таких структур - дискретний. Розвинено новий підхід у теорії збудження ВР нелінійними струмами. Відмова від традиційного в електроніці модового підходу і застосування методу функції Гріна дозволило вирішити важливе для практики завдання розрахунку ефективності збудження поля ВР з урахуванням випромінювання джерела у вільний простір і розрахувати поля усередині і поза резонансним об'ємом ВР. Побудована теорія розглядає ВР і джерело як єдину систему, що підлягає самоузгодженому розрахунку. Вона носить точніший характер, ніж відома теорія збудження ВР, і враховує специфіку енергетичного балансу у ВР з джерелом (В. П. Шестопалов, К. О. Лукін, А. Ю. Поєдинчук). Проведені експериментальні дослідження ВР з дифракційними ґратками дозволили проаналізувати поведінку коливань у такій складній електродинамічній системі поблизу критичних точок спектру. Виявлено коливання типу "шепочуча галерея", збуджуване на поверхні сферичного дзеркала напівсиметричного ВР, передбачене спектральною теорією (І. К. Кузьмичов). Для дослідження резонаторів, що використовуються у ГДВ, запропоновано нові експериментальні методи: візуалізація яскравісного рельєфу електромагнітного поля ВР; радіоголографія з опорним резонансним полем; вимір перерізу зворотнього розсіяння на мм і субмм хвилях; електродинамічне моделювання ефекту дифракційного випромінювання в реальних ГДВ; візуалізація полів у об'ємі ВР діючого ГДВ. Цими методами досліджені складні відкриті резонансні системи, використовувані у ГДВ (А. О. Петрушін, Б. К. Скринник, В. К. Корнєєнков, О. О. Вертій, В. С. Мірошниченко, С. Д. Андренко, М. М. Суслов та ін.). Детальні експерименти із застосуванням методів візуалізації амплітудно-фазової картини поля ВР дозволили встановити необхідні вимоги до розмірів дифракційних ґраток, розташованих на центральній частині плоского дзеркала, а також оптимальні способи компенсації фазової неоднорідності, що виникає. При вивченні ГДВ як автоколивальної системи​, використовувалися як теоретичні, так і експериментальні методи досліджень. Теорія ГДВ ґрунтується на спільному розвязанні тих, що поєднали збудження резонансних систем і рух електронів у високочастотному полі ВР. Отримані в результаті системи рівнянь, що описують динаміку ГДВ в автономному і неавтономному режимах одномодової генерації, а також рівняння багаточастотної динаміки ГДВ, моделі для опису нестаціонарних процесів. Рівняння динаміки одномодового ГДВ  дозволили(окрім теорії базової моделі) побудувати теорію багатопучкових ГДВ і ГДВ з відбитим потоком. Рівняння неавтономних режимів ГДВ використовуються для дослідження процесів регенеративного і над регенеративного посилення і опису синхронізації ГДВ; крім того, вони лягли в основу створення теорії ГДВ автодина. Рівняння багаточастотної динаміки описують ефекти конкуренції мод(у тому числі конкуренцію режимів ЛОХ і ГДВ), процеси множення і перетворення частоти. Для опису процесу енергообміну в ГДВ застосовуються хвильова модель та модель дискретної взаємодії. Перша опирається на представлення поля поблизу ґраток у вигляді суперпозиції просторових гармонік. Друга припускає, що електрони взаємодіють з ВЧ полему послідовності ВЧ проміжків, з яких складаються дифракційні ґратки. Обидві моделі мають свої області застосування і дають ідентичний результат при досить значному числу проміжків (більше 15-20). Побудована, так звана, одночасткова модель ГДВ, за допомогою якої вперше аналітично описано жорсткий режим самозбудження коливань та гістерезисні явища, що виникають при перебудові генератора напругою, та отримана надійна оцінка електронного ККД. Модель дискретної взаємодії дозволила отримати прямі формули з метою розрахунку ККД генератора при будь-якій мірі нелінійності процесів (К. О. Лукін). З рівнянь лінійної теорії знайдено аналітичні вирази для стартового струму, інкрементів поля ВР, часу встановлення коливань і електронного зміщення частоти (О. І. Цвик, І. Д. Ревін). При теоретичному дослідженні збудження коливань на вищих модах ВР (з варіаціями поля уздовж руху електронів) виявлені нові ефекти: генерація коливань з однаковою частотою при різній прискорюючій напрузі і фіксованій відстані між дзеркалами ВР, поява зони генерації з "негативним" параметром разсинхронізму та інші явища. Експериментальні дослідження роботи ГДВ на першій вищій моді з однією варіацією поля підтвердили висновки теорії. Теоретично обґрунтовані випадки, коли ГДВ працює в режимі лазера на вільних електронах. На основі ефективних методик розрахунку електронного ККД та стартових струмів ГДВ розроблено та реалізовано комплекс програм для розрахунку ГДВ на задану частоту генерації з частковою оптимізацією його конструктивних параметрів. За допомогою цього комплексу розроблено діалогову систему розрахунку та оптимізації конструктивних параметрів та можливість реалізації ГДВ з підвищеним рівнем безперервної генерації (К. О. Лукін, Б. К. Скринник, Ю. І. Євдокименко, І. Д. Ревін). Під керівництвом В. П. Шестопалова розвивалися експериментальні дослідження автоколивальних режимів ГДВ. Створені випробувальні стенди, укомплектовані стандартною і спеціально розробленою апаратурою, необхідною для вимірювання стартових струмів, вихідної потужності і частоти генерації, а також для аналізу спектру випромінюваних частот і реєстрації процесів становлення коливань. Досліджена ефективність взаємодії  електронного потоку з поверхневими і об'ємними полями, вивчені умови оптимального зв'язку з навантаженням і залежність пускових струмів і вихідних характеристик ГДВ від його основних параметрів. Для ГДВ безперервної дії характерна комбінована перебудова частоти, при якій зміна прискорюючої напруги і відстані між дзеркалами ВР відбувається узгоджено. При "жорсткому" фокусуванні електронного потоку комбінована перебудова досягає октави, а величина прискорюючої напруги змінюється в чотири рази, що в два-три рази менше необхідної зміни напруги для забезпечення такої ж перебудови частоти в ЛОХ. В той же час крутизна електронної перебудови частоти в ГДВ менше в 30-50 разів, чим у ЛОХ (за рахунок високої добротності ВР =3000 - 5000). Це забезпечує малу короткочасну нестабільність, високу когерентність коливань і вузький спектр випромінювання. У ГДВ з фіксованою відстанню між дзеркалами стабільність вихідної потужності зростає майже на порядок (Б. К. Скринник, І. М. Балакліцький, В. Г. Курін, І. Д. Ревін, Г. П. Єрмак, В. С. Мірошниченко, В. К. Корнєєнков, О. І. Цвик). За допомогою спеціально розробленої методики і створеної апаратури уперше теоретично (квазістатичним методом) і експериментально досліджено спектральну щільність флуктуації амплітуди і частоти сигналу ГДВ мм діапазону в допплерівському діапазоні поблизу частоти, що несе. Це дозволило вивчити "тонку" структуру сигналів, її залежність від різних НЧ джерел шумів, встановити вплив механізмів генерації на якість вихідного сигналу і отримати унікальні шумові і спектральні характеристики сигналу ГДВ (І. М. Балакліцький, В. Г. Корж, Ю.В. Майстренко, Є. В. Бєлоусов, О. І. Цвик). У ході досліджень, що проводилися в Інституті, запропоновано та вивчено нові модифікації ГДВ : імпульсні ГДВ; відбивні ГДВ, частоти, що мають ефективну безпотужну перебудову, і потужності генерації; малогабаритні ГДВ з короткофокусними дзеркалами, що дозволяють створювати багатокаскадні підсилювальні і генераторні прилади; ГДВ з еліптичним відкритим резонатором, ГДВ з відкритою електродинамічною структурою пов'язаних резонаторів (О. І. Цвик, Г. С. Воробйов, А. В. Нестеренко; А. П. Корецький); ГДВ з додатковим електродом управління вихідними характеристиками; багатопроменеві ГДВ; ГДВ з квазіоптичним виведенням енергії; ГДВ з підвищеним зв'язком пучка з полем ВР; ГДВ прохідного типу з контуром зворотнього зв'язку у вигляді малоапертурного хвилеводного резонатора; високоефективні ГДВ з малооб'ємним ВР (Б. К. Скринник, В. К. Корнєєнков, В. С. Мірошниченко, Г. П. Єрмак, І. Д. Ревін, В. Г. Курін, М. Ю. Демченко, Є. Б. Сенкевич). У відділі № 11 також уперше теоретично і експериментально досліджені ГДВ, що працюють у автодінному режимі. Такі пристрої дозволяють поєднувати в собі функції передавача і приймача мм діапазону довжин хвиль. ГДВ-автодін із електронним детектуванням сигналів знайшов застосування у діагностиці плазми, дослідженні напівпровідникових матеріалів та біооб'єктів (Г. П. Єрмак, К. О. Лукін, А. Б. Лебедєв, Є. Б. Сенкевич). Розвиток оригінальних методів дослідження електродинамічних властивостей квазіоптичних ВР дозволив застосувати їх у якості резонансних осередків низькотемпературних магнітних радіоспектрометрів. Проведені дослідження по впливу внутрішніх неоднорідностей у вигляді одновимірних - і - поляризованих дифракційних ґраток на зв'язок ВР з навантаженням і на селекцію спектру такої резонансної системи. Показана здатність неоднорідності, розташованої в об'ємі ВР, фокусувати резонансний пучок і таким чином змінювати втрати в системі, зв'язок з хвилеводом, селектувати спектр резонатора. Це дозволило розробити резонансний осередок для дослідження подвійного електронно-ядерного резонансу (В. П. Андросов, І. К. Кузьмічов). При цьому використання високостабільних джерел у вигляді ГДВ стало принциповим при створенні вимірювальних комплексів в умовах перевищення кванта електромагнітної енергії теплового розупорядкування спінової підсистеми (О. О. Вертій, І. В. Іванченко, Н. О. Попенко, С. І. Тарапов). Результати застосування цих комплексів і досліджень узагальнені в монографії. Розроблено та апробовано новий принцип каналізації мікрохвиль у відкритій електродинамічній структурі, виконаній у вигляді дзеркальної щілинної лінії. На цьому принципі створено ряд оригінальних функціональних елементів : фланцеві з'єднання, резонансні системи, погоджені навантаження, хвилеводно-щілинні переходи, випромінювачі, спрямовані відгалужувачі, детекторні секції і універсальна діодна камера (Г. І. Комар, А. А. Купріян, Ю. Н. Нефьодов, О. В. Суліма). Результати першого етапу теоретичних і експериментальних досліджень в області дифракційної електроніки узагальнені в книзі В. П. Шестопалова. Дослідження подальших десяти років в цій області відображено в двотомній монографії В. П. Шестопалова. Результати комплексних досліджень ГДВ (і їх застосування) представлені в монографії, в якій проаналізовано ефект дифракційного випромінювання і викладені пролітний, відбивний, імпульсний, автодінный та інші режими роботи ГДВ. Представлені декілька поколінь пакетованих ГДВ, за допомогою яких повністю перекритий мм і частково субмм діапазон довжин хвиль. Порівняно висока безперервно генерована потужність, широка смуга комбінованої перебудови, висока стабільність частоти, чистота спектральної лінії дають можливість ефективно застосовувати ГДВ в науці та техніці. На базі розроблених ГДВ розвинені: ГДВ спектроскопія та накачування поляризованих ядерний мішеней; ГДВ радіолокація; ГДВ автодінні дослідження термоядерної плазми, біооб'єктів та ін. (Г. І. Хлопов, О. О. Вертій, Г. П. Єрмак). Розроблені пакетовані ГДВ перекривають увесь мм діапазон довжин хвиль. При потужності, що підводиться, - 500 Вт (А;  В) рівень вихідної потужності в(ватах) цих приладів чисельно досягає половини квадрату довжини генерованої хвилі(у мм), тобто  Вт. Застосування подвійних періодичних структур підвищує в 1,5 раз ефективність взаємодії електронного потоку з полем ВР (В. К. Корнєєнков, В. Д. Єрьомка, Б. К. Скринник, В. С. Мірошниченко). При використанні магнітних систем з рідкоземельних елементів(SmCo) їх маса складає 2 - 10 кг., а при використанні матеріалу типу Альнико - 18 - 96 кг Зниження ваги пакетованих ГДВ і підвищення загального ККД стало можливим завдяки розробці В. Є. Капітоновим, І. В. Лопатіним та О. С. Тіщенком базової електронно-оптичної системи з обмеженням електронного пучка магнітним полем для формування та фокусування тонкого смужкового пучка в ГДВ. Оптимальна величина індукції фокусуючого магнітного поля приблизно обернено пропорційна до кореня квадратного з довжини хвилі та складає в мм діапазоні  Тл. Досягнення у справі створення нових джерел когерентного випромінювання в мм і субмм діапазонах були б неможливі без істотного вкладу технічного персоналу відд. № 11. Серед них токар А. М. Ходукін; механіки вищої кваліфікації Д. В. Заболотний, П. Ф. Полтавський, А. М. Шевченко; інженери Д. І. Чистюхін, Г. А. Новицькая, Л. Ю. Ващенко, Н. М. Вольф. Великий вклад у освоєнні нових модифікацій ГДВ внесли і працівники ЕВ ІРЕ АН УРСР: М. А. Хижняк, М. І. Нахімович, А. Ф.Забродський, В. Л. Молошний, В. І. Ярмак та ін. Результати розробки ГДВ за останні роки свідчать, що вихідна потужність їх досягає кіловат, а ефективність взаємодії електронного потоку з полем ВР у порівнянні з першим ГДВ зросла на порядок. Дослідним виробництвом ІРЕ АН УРСР у 1970-1980 рр. були освоєні і випускалися малими серіями ГДВ різних діапазонів (у кількості більше 200 шт.) ГДВ знайшли застосування в різних галузях науки і техніки(термоядерному синтезі, фізиці твердого тіла, в спектроскопії, при дослідженні ядерних мішеней, радіолокації, радіоокеанографії, діагностиці плазми) і впроваджені для наукових досліджень більш ніж у 50 підприємствах і наукових установах СРСР. Серед них - ІРЕ ім. І. В. Курчатова, ІОЯІ, ІРЕ АН СРСР, МДУ ім. Ломоносова, ЛІЯФ, ХФТІ, ІФСО АН СРСР ім. Кіренського, НДІ ФП, ЛФТІ ім. Йоффе та ряд інших.

Нині у відділі працює

докторів фіз.-мат. наук канд. фіз.-мат. наук провідних наук. співробітників ст. наук. співробітників наук. співробітників молодших наук. співробітників інженерно-техн. працівники допоміжних працівників аспірантів

37 чоловік:

3 чол. 17 чол. 1 чол. 13 чол. 4 чол. 5 чол. 12 чол. 2 чол. 1 чол.

Основні результати відділу за весь час

МЕТОДИ АНАЛІТИЧНОЇ РЕГУЛЯРИЗАЦІЇ ТЕОРІЇ

РЕЗОНАНСНОГО РОЗСІЯННЯ ХВИЛЬ

До найбільш важливих наукових результатів, отриманих в цьому напрямі, слід віднести: розроблені нові чисельно-аналітичні методи розв’язання крайових задач електродинаміки, що моделюють процеси дифракції, поширення та випромінювання електромагнітних хвиль у просторово-періодичних ґратках, розташованих на межі розподілу різноманітного типу середовищ (феромагнітні, плазмоподібні, кіральні та метаматеріали), каскадах ґраток із різним напрямом орієнтації, надрозмірних хвилеводах із діафрагмами (П. М. Мележик, А. В. Бровенко, А. Ю. Поєдинчук, В. В. Щербак, Н. П. Яшина); передбачено існування частотних діапазонів, де коефіцієнт відбиття плоскої електромагнітної хвилі від  смужкових ґраток, розташованих на межі феромагнітного середовища, веде себе резонансним чином, а самі резонансні частоти мають кінцеву точку накопичення. Така поведінка частотної залежності коефіцієнту відбиття обумовлена збудженням коливань, локалізованих поблизу межі феромагнітного середовища (П. М. Мележик, А. В. Бровенко, А. Ю. Поєдинчук, О. С. Трощило); досліджено дифракційне випромінювання модульованого електронного потоку, що рухається над періодичним гребеневим хвилеводом із метаматеріалом та встановлено, що в діапазоні частот, де діелектрична проникність метаматеріалу набуває негативних значень, можливе резонансне збудження дифракційного випромінювання; отримано співвідношення, що пов'язує частоту модуляції та швидкість електронного потоку з характеристичною частотою метаматеріалу, виконання якого дає резонансне значення енергії випромінювання (О. П. Кусайкін, П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук); показано, що перетворювачі поляризації електромагнітних хвиль, плосковершинні, що володіють, амплітудно-частотними характеристиками, можуть бути виконані на основі двох або трьох ґраток із різними напрямами їх орієнтації та періодом, порівнянним із довжиною хвилі (В. В. Щербак); запропоновані та оптимізовані оригінальні моделі радіопрозорих вікон у багатомодових хвилеводах для виведення електромагнітної енергії з вакуумних порожнин генераторів НВЧ, що забезпечують широкополостность і рівномірність частотної характеристики пропускання   (В. В. Щербак). Роботи в цій області проводилися у контакті зі співробітниками B. Pascal University, Clermont - Ferrend, France. Був проведений цикл семінарів і наукових досліджень, за результатами яких опублікована монографія.
  1. Modern Theory of Gratings / J. Chandezon, G. Granet, A. Ye. Poyedinchuk, Yu. K. Sirenko, D. Sjoberg, S. Strom, Yu. A. Tuchkin, N. P. Yashina // Springer - Verlag, Series : Springer Series in Optical Sciences. - Vol 153, 2009.- 386 p.
  2. Щербак В. В. Нетривіальні режими кроссполяризації в каскадах схрещених стрічкових ґраток / В. В. Щербак // Радіофізика і електрон. - 2012. - 17, № 3.- С. 20-28.
  3. Щербак В. В. Діелектричні вікна з плосковершинною характеристикою радіопрозорості / В. В. Щербак // Радіофізика і радіоастрономія РІ НАНУ.- 2013.- 18, 3.- С. 272-277.
  4. Аналітична регуляризація задач дифракції хвиль на смужкових ґратках, розташованих на межі феромагнітного середовища / А. В. Бровенко, П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук, О. С. Трощило // Електромагнітні хвилі та електронні системы.- 2009.- 14, №9.- С. 20-30.
  5. Метод аналітичної регуляризації в розв’язанні задач дифракції електромагнітних хвиль на межі гіротропного середовища зі смужковими ґратками / А. В. Бровенко, П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук, О. С. Трощило // Доповіді НАН України.- 2010.- №3.- С. 77-84.
  6. Resonanse wave scattering by strip grating adjusted to ferromagnetic medium / A. Brovenko, E. Vinogradova, P. Melezhik, A. Poyedinchuk, A. Trocshylo // Progress in Electromagnetics Research, B.- 2010, Vol. 23.- P. 109-129.

ПРЯМІ ТА ОБЕРТАНІ ЗАДАЧІ ДИФРАКЦІЇ ХВИЛЬ

У НЕОДНОРІДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Найбільш важливі результати цього напряму : розроблено чисельно-аналітичний метод визначення амплітуд відбиття та проходження плоскої лінійно поляризованої електромагнітної хвилі, що падає під кутом на неоднорідний анізотропний діелектричний шар, елементи тензора діелектричної проникності якого залежать від однієї просторової координати (П. М. Мележик, А. В. Бровенко, А. Ю. Поєдинчук, С. Б. Панін); побудована спектральна теорія шарувато-неоднорідних середовищ, що описує кількісно і якісно резонансні ефекти, супроводжуючі процес взаємодії хвиль з шарувато неоднорідними середовищами (П. М. Мележик, А. В. Бровенко, А. Ю. Поєдинчук); розвинено новий чисельно-аналітичний метод розв’язання обернених задач на визначення електромагнітних властивостей просторово неоднорідних шаруватих природних і штучних середовищ по відомому на деякій поверхні електромагнітному полю (П. М. Мележик, А. В. Бровенко, А. Ю. Поєдинчук); створені алгоритми розв’язання обернених задач по відновленню періодичної межі розподілу середовищ по відомій частотній залежності коефіцієнта відбиття (П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук, Н. П. Яшина).
  1. Чисельно-аналітичний метод розв’язання задач дифракції хвиль на неоднорідних середовищах / А. В. Бровенко, П. М. Мележик, С. Б. Панін, А. Ю. Поєдинчук // Фізичні основи приладобудування. - 2013. - 2, № 1. - С. 34-47.
  2. Бровенко А. В. Спектральні задачі в теорії дифракції хвиль на неоднорідних середовищах / А. В. Бровенко, П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук // Радіофізика та електрон. - 2013. - 4(18), № 1.- С. 6-14.
  3. Дифракція хвиль на смужкових ґратках, розташованих на межі неоднорідного середовища: метод аналітичної регуляризації / А. В. Бровенко, П. М. Мележик, С. Б. Панін, А. Ю. Поєдинчук // Звістки ВНЗ. Радіофізика. - 2013. - 56, вып. 4. - С. 265 - 276 .
  4. Бровенко А. В. Чисельно-аналітичний метод розв’язання задач дифракції електромагнітних хвиль на неоднорідних анізотропних шарах / А. В. Бровенко, П. М. Мележик, А. Ю. Поєдинчук // Радіофізика та електрон. - 2014. - 5(19), № 4.- С. 12-20.
  5. Profile reconstruction of periodic interface / P. Melezhik, A. Poyedinchuk, N.Yashina, G. Granet // J. Opt. Soc. Am. A. - 2014.- Vol. 31, N 5, P. 1083-1089.
  6. Чисельно-аналітичний метод розв’язання обернених задач дифракції хвиль на неоднорідному шарі / А. В. Бровенко, О. О. Вертій, П. М. Мележик, М. П. Мележик, А. Ю. Поєдинчук // Радіофізика та електрон. - 2015. - 1

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА ВІДКРИТИХ РЕЗОНАНСНИХ СИСТЕМ КХЧ ТА ТЕРАГЕРЦОВОГО ДІАПАЗОНІВ

Очолює цей напрям І.К. Кузьмичов. Основні результати цього напряму: розроблено математичну модель нового типу квазіоптичних відкритих резонансних систем, що представляють симбіоз відкритих резонаторів ті відрізки надрозмірних хвилеводів, розміщеного в центрі одного із дзеркал резонатора (І. К. Кузьмичов, О. Ю. Попков); теоретично та експериментально встановлено, що ця квазіоптична резонансна система має один резонансний відгук у широкій смузі перебудови частоти (близько 30%); показана принципова можливість застосування таких резонансних систем для виміру електрофізичних  властивостей матеріалів, що мають великі втрати і мають плоску або циліндричну форму (І. К. Кузьмичов, О. Ю. Попков); розроблені електродинамічні моделі для напівпровідникових джерел у КХЧ діапазоні, пристроїв із стискуванням енергії, генераторів дифракційного випромінювання з однорідним розподілом високочастотного поля уздовж простору взаємодії (І. К. Кузьмичов, О. Ю. Попков, Е. М. Хуторян); створені та досліджені властивості нових типів відкритих резонансних систем для формування протяжних полів у просторі взаємодії генераторів дифракційного випромінювання: трапецеїдальні дзеркала, тобто дзеркала, що являють собою комбінацію декількох циліндричних рефлекторів, дзеркала типу "мексиканський капелюх" (В. С. Мірошниченко, Є. Б. Сенкевич, М. Ю. Демченко, В. Г. Дудка, Є. О. Ковальов); запропоновано відкритий резонансний осередок із циліндричними дзеркалами кінцевої довжини, що дозволяє провести абсолютні виміри електрофізичних властивостей протяжних циліндричних зразків та рідких діелектриків, поміщених у циліндричну кювету (В. С. Мірошниченко, П. М. Мележик, Є. Б. Сенкевич); побудована спектральна теорія відкритих резонаторів зі сферичними дзеркалами, що містять неоднорідності у вигляді металевої або шарувато магнітодиелектричної кулі, магнітна та діелектрична проникності шарів якої можуть набувати від’ємних значень; теоретично передбачено ефект підвищення дифракційної добротності власних коливань відкритого резонатора при розміщенні в ньому металевої або діелектричної кулі певних розмірів; встановлено, що достатніми умовами прояву цього ефекту є наявність міжтипового зв'язку коливань (Ю. В. Свіщов).
  1. Kuzmichev I. K. An open resonator for physical studies / I. K. Kuzmichev, P.N. Melezhik P.N., A. Ye. Poedinchuk // International Journal of Infrared and Millimeter Waves. - 2006. - 27, № 6. - P. 857 - 869.
  2. Кузьмичов І. К. Квазіоптичні резонансні системи в техніці міліметрового діапазону. / І. К. Кузьмичов, О. Ю.Попков. - Німеччина, LAP LAMBERT Academic Publishing, 2014. - 173 c., (ISBN: 978-3-659-61763-8).
  3. Свіщов Ю. В. Резонансне підвищення добротності власних коливань електричного типу у відкритому резонаторі з металевим кульовим включенням / Ю. В. Свищев // Звістки ВНЗ. Радиофізика.- 2010.- 53, № 5.- С. 403-411.
  4. Свіщов Ю. В. Резонансне підвищення добротності власних коливань електричного типу у відкритому резонаторі зі діелектричним кульовим включенням / Ю.В. Свіщов // Радіофізика та електрон.- 2011.- 2(16), № 4.- С. 20 - 26.
  5. Miroshnichenko V. S. An Open Resonance Cell for Millimeter Wave Dielectrometer Applications/ V. S. Miroshnichenko, P. M. Melezhyk, E. B. Senkevich // PIER - M - 2008.- Vol. 4. - P. 47- 65.

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА ПРОСТОРОВО-ПЕРІОДИЧНИХ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ МІКРОСТРУКТУР ТА РЕЗОНАНСНЕ РОЗСІЯННЯ ХВИЛЬ НЕЛІНІЙНИМИ ШАРУВАТИМИ КУБІЧНО ПОЛЯРИЗОВАНИМИ СТРУКТУРАМИ

Найбільш важливі результати цього напряму : побудована теорія взаємодії електромагнітних хвиль з електронами провідності, що дрейфують в композитних середовищах, утворених напівпровідниковими структурами та дифракційними ґратками, поміщеними в подовжні електричні та магнітні поля і обґрунтована можливість створення на основі прецизійних технологій нової напівпровідникової  активної системи, здатної посилювати, генерувати та перетворювати електромагнітні високодобротні коливання в довгохвильовій частині терагерцового діапазону довжин хвиль (В. А. Абдулкадиров); побудована математична  модель резонансного розсіяння та генерації коливань нелінійним шаруватим кубічно поляризованим середовищем, що збуджується пакетом плоских електромагнітних хвиль і теоретично вказано на ефект перетворення типів коливань, що обумовлений не симетрією двостороннього збудження нелінійної шаруватої структури на частоті розсіяння та генерації (В. В. Яцик). Дослідження в цій області були підтримані міжнародними грантами: спільний грант РФФІ - НАН Україна (грант № 12.02.90425-2012), 2012-2013; The Visby Program of the Swedish Institute, Project title: Advanced solution techniques for large - scale problems aimed at supercomputers and paralles computations, Sweden, 2012-2013; The Oberwolfach Research in Pairs Programme by the Mathematisches Forschungsinstitute Oberwolfach, Germany,(Reference Number : 1445p.), 2014.
  1. Абдулкадиров В. А. Електронно-хвильова взаємодія в розподіленій напівпровідниковій
структурі з дифракційними ґратками / В. А. Абдулкадиров // Електромагнітні хвилі та електронні системы.- 2006.- 11, №12.- С. 30-51.
  1. Abdulkadyrov V. A. Electron - wave interaction in a distributed semiconductor diffraction - grating structure. Part 1. Electrodynamics characteristics of an active semiconductor structure / V. A. Abdulkadyrov // Telecommunications and Radio Engineering. - 2012. - 71, №9.- P. 827 - 845.
  2. Abdulkadyrov V. A. Electron - wave interaction in a distributed semiconductor diffraction - grating structure. Part 2. Active interactions in a semiconductor microstructure / V. A. Abdulkadyrov // Telecommunications and Radio Engineering. - 2012. - 71, № 10. - P. 905-922.
  3. Angermann L. Resonance properties of scattering and generation of waves on cubically polarisable dielectric layers. In: Ed. V. Zhurbenko, Electromagnetic Waves / V. V. Yatsyk // India : InTech. 2011. Chap. 15. Р. 299-340.
  4. Angermann L. The effect of weak fields at multiple frequencies on the scattering and generation of waves by nonlinear layered media / L. Angermann, V. V. Yatsyk // In : Ed. A. Kishk, Solutions and Applications of Scattering, Propagation, Radiation and Emission of Electromagnetic Waves. Croatia: InTech.- 2012. Chap. 11. P. 303-332.
  5. Шестопалов Ю. В. Резонансне розсіяння електромагнітних хвиль діелектричним шаром із нелінійністю типу Кера / Ю. В. Шестопалов, В. В. Яцик // Радіотехніка та електроніка.- 2007. 52, № 11.- С. 1285-1300.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АНТЕН З ОБТІЧНИКАМИ

 ТА ЦИЛІНДРИЧНИХ МІКРОСМУЖКОВИХ АНТЕН

 ІЗ ВИПРОМІНЮВАЧАМИ СКЛАДНОЇ ФОРМИ

Розроблено новий підхід метою аналізу та синтезу циліндричних мікросмужкових антен (ЦМА) з випромінювачами складної форми, включаючи антенні ґратки, який ґрунтуються на розв’язанні векторних інтегральних рівнянь, як в просторовій, так і в спектральній області з використанням функції Гріна, в якої вперше була виділена особливість  на джерелі в явному виді, як для поодинокого листка, так і для ґратки з листків електричного струму, розташованих на круговій діелектричній підкладці, що оточує круговий металевий циліндр; отримані асимптотичні оцінки для тангенціальних і радіальних компонент функції Гріна в спектральній області; побудовані моделі збудження ЦМА  плоскою електромагнітною хвилею, циліндричною мікросмужковою плоскою лінією з коаксіальною лінією; показано, що ЦМА перспективні для створення антен із рівнонаправленою діаграмою спрямованості в азимутальній площині (О. Є. Свєженцев); запропоновані методи розрахунку полів, що випромінюються антенами у присутності обтічників, які враховують перевідбиття випромінюваного поля від внутрішньої поверхні обтічника; проведено аналіз діаграм спрямованості апертурної антени, що знаходиться під сферичним чи параболічним обтічником і встановлено, що існують "критичні" відстані між апертурою антени і обтічником, при яких відбувається істотне "просідання" головного липестка діаграми спрямованості, різне для різних кутів спрямованості антени (П. М. Мележик, І. О. Сухаревський). Виконання робіт у цьому напрямі було підтримане міжнародними організаціями: був отриманий грант від " MARIE CURIE FOUNDATION", здійснювалася співпраця з Католицьким університетом р. Левен, Бельгія(проф. Ти Ванденбош).
  1. Svezhentsev A. Ye. Mixed - Potential Green's function of an axially symmetric sheet current on a circular cylindrical metal surface / A. Ye. Svezhentsev // Progress in Electromagnetic Research. 2006. - V. 60. - P. 245-264.
  2. Svezhentsev A. Ye. Efficient spatial domain moment method solution of cylindrically rectangular microstrip antennas / A.Ye. Svezhentsev, G.A.E. Vandenbosch // IEE Proceedings. Microwaves, Antennas and Propagation. - 2006. - V. 153. № 4. - P. 376-384.
  3. Свєженцев О. Є. Формування випромінювання з горизонтальною поляризацією у циліндричній мікросмужковій антені / О. Є. Свєженцев // Звістки ВНЗ. Радіофізика. - 2012. - 54, вып. 1. - C. 767-777.
  4. Svezhentsev A. Ye. Cylindrical Microstrip Array Antennas with Slotted Strip - Framed Patches / A. Ye. Svezhentsev, V. V. Kryzhanovskiy, G. A. E. Vandenbosch // PIER. - 2013. - V. 139. -
  5. 539-558.
  6. Сухаревський І. О. Розсіяння електромагнітної хвилі викривленим екраном кінцевої товщини / С. В. Нечитайло, Д. Д. Іванченко, П. М. Мележик // Радіофізика та електрон.: сб. наук. пр. / Ін-т радіофізики і електрон. НАН України. - 2010. - 1(15), № 3.- С.11-16.

ДИФРАКЦІЙНА ЕЛЕКТРОНІКА

Розвиток цього напряму за останнє десятиліття йшов шляхом розробки ефективних генераторів дифракційного випромінювання(ГДВ), що працюють у терагерцовом діапазоні. В результаті запропоновано новий тип вакуумного джерела дифракційного випромінювання - ГДВ - орбіктрон, у якому подвійна гребінка погоджена з резонансним полем чверть хвильовим трансформатором у вигляді прямокутної канавки на дзеркалі відкритого резонатора (В. С. Мірошниченко, М. Ю. Демченко); створено макет ГДВ з двохкаскадним простором взаємодії на ТЕМ01q -типі коливань для терагерцового діапазону, в такому ГДВ відбувається розрідження спектру та долається конкуренція з боку поверхневих хвиль (В. С. Мірошниченко, Є. Б. Сенкевич, О. Г. Півоварова, Д. В. Юдінцев); розроблені ГДВ, що працюють на вищих просторових гармоніках, з модифікованою резонансною системою, завдяки якій амплітуда поля поблизу дифракційних ґраток збільшена в 2,5 рази та зменшені дифракційні втрати (В. С. Мірошниченко, В. К. Корнєєнков, В. Г. Курін, Є. Б. Сенкевич, Д. В. Юдінцев); створені макети ГДВ, резонансна система яких містить ступінчату неоднорідність у вигляді канавки на дзеркалі, що дозволило зменшити габарити ГДВ і істотно розширити частотний діапазон перебудови, понизити пусковий струм та підвищити вихідну потужність у 1,5-2 рази в порівнянні з ГДВ із класичною   резонансною системою (В. С. Мірошниченко, М. Ю. Демченко, Ю. В. Свіщов, Є.Б. Сенкевич, В. Г. Дудка);  виявлено режим стійкої двохчастотної генерації та явище мимовільної стабілізації частоти в генераторах дифракційного випромінювання (В.Г. Курін ); побудована математична модель формування статичного електронного потоку в просторі взаємодії ГДВ, показано, що на основі профілізації в просторі взаємодії "товстого" електронного потоку неоднорідним магнітостатичним полем можна істотно поліпшити вихідні характеристики ГДВ; побудована нелінійна самоузгоджена теорія двохмодового(двохчастотного) ГДВ (О. І. Цвик, В. М. Желтов, Е. М. Хуторян).
  1. Електродинамічна система для генератора дифракційного випромінювання з резонансним узгодженням дифракційних ґраток / М. Ю. Демченко, В. С. Мірошниченко, Ю. В. Свіщов, Є. Б. Сенкевич // Радіофізика та електрон.: зб. наукових праць / Ін-т радіофізики та електрон. НАН України. - Х., 2007. - 12, № 2. - С. 383-388.
  2. Оптимізація роботи генератора дифракційного випромінювання на вищих просторових гармоніках періодичної структури / В. С. Мірошниченко, В. К. Корнєєнков, Є. Б. Сенкевич, Д. В. Юдінцев // Радіофізика та електрон.: зб. науч. тр. / Ін-т радіофізики та електрон. НАН України. - Х., 2009. - 14, № 1. - С. 74-83.
  3. Патент на винахід №105215. Україна. МПК H01J25/00. Орбіктрон - генератор дифракційного випромінювання. В. Д. Єрьомка, В. С. Мірошниченко, М. Ю. Демченко. Інститут радіофізики та електроніки ім О.Я. Усикова Національної Академії наук України.-№ а2011 13228; заявл. 09.11.2011; опубл. 25.04.2014. Бюл. №8 опубл. 25.04.2014. Бюл. №8.
  4. Збудження коливань у генераторі дифракційного випромінювання з багатокаскадним простором взаємодії / В. С. Мірошниченко, Є. Б. Сенкевич, О. Г. Півоварова, Д. В. Юдінцев // Звістки ВНЗ. Радіофізика - 2010. - 53, №3. - С.200-209.
  5. Лукін К. О. Багатомодові коливання в ГДВ / К. О. Лукін, О. І. Цвик, Е. М.Хуторян // Радіофізика та електрон.: зб. науч. пр. / Ін-т радіофізики та електрон. НАН України. - Х., 2008. - 13, № 3. - С. 535-545.

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ ВИСОКОГО РОЗДІЛЕННЯ ДЛЯ СПЕКТРОСКОПІЇ, РАДІОЛОКАЦІЇ ТА ДІАГНОСТИ ПЛАЗМИ В МІЛІМЕТРОВОМУ ДІАПАЗОНІ

Розроблено автоматизований апаратно-програмний комплекс(АПК) для дослідження високодобротних резонансних систем в міліметровому діапазоні довжин хвиль; створена комп'ютеризована система управління частотою НХЧ генераторів, оцифрування результатів виміру та представлення їх на екрані монітора персонального комп'ютера; розроблений макет векторного аналізатора двохміліметрового діапазону на основі напівпровідникових приймально-передавальних пристроїв з фазовим автопідстроюванням частоти; створені цифрові синтезатори частоти з відносною нестабільністю частоти (10-10 і вихідною потужністю до 30 мВт, які застосовуються в якості джерела сигналів в ЕПР спектрометрі 4-х міліметрового діапазону і джерела опромінення матриці контактів Джозефсона в "Державному еталоні одиниці ЕДС і напруга"; розроблено автодінний напівпровідниковий радіолокатор з лінійною модуляцією частоти та цифровою спектральною обробкою сигналу для ближньої радіолокації, використання сучасних цифрових сигнальних процесорів дозволило здійснити і створювати малогабаритні датчики радіолокації для дистанційного спостереження за наявністю рухомого складу на залізничних гірках, стрілках і переїздах з можливістю виміру швидкості руху і відстані до рухомого складу (Г. П. Єрмак, А. В. Варавін, О. С. Васільєв, О В. Фатєєв, О. М. Стумбра). У рамках науково-технічної співпраці з ученими Інституту фізики плазми Академії наук Чеської республіки розроблено гетеродинний інтерферометр 2-х міліметрового діапазону для установки токамак «COMPASS». (Г. П. Єрмак, А. В. Варавін, О. С. Васильєв, О. В. Фатєєв, О. М. Стумбра).
  1. Ermak G. P. 2 - mm Wave Vector Network Analyser Upon High - Order IMPATT Multipliers / G. P.Ermak, A. V. Varavin // Intern. Journ. of Infrared and Millimeter Waves. - 2006. - 27, No 5. - P. 681- 686.
  2. Belozorov D. New Scanning Millimeter Waveband ESR - Microscope with Localized Magnetic Field  / D. Belozorov, V. Derkach, G. Ermak, M. Nakhimovich, A. Ravlik, V. Samofalov, S. Tarapov, A. Zamkovoy // Intern. Journ. of Infrared and Millimeter Waves. - V. 27, No.1. - P. 107-116.
  3. Варавін А. В. Цифровий синтезатор частоти міліметрового діапазону для опромінення матриці контактів Джозефсона в державному еталоні одиниці ЕДС і напруга / А. В. Варавін, Г. П. Єрмак, П. І. Познахирев, Ю. Нимейр, В. В. Анікін, О. І. Колбасін, Е. Ю. Лагутін // Український метрологічний журнал. - 2007. - №3, - С. 12-15.
  4. Єрмак Г. П. Датчик Радіолокації контролю зайнятості шляху і швидкості рухомого складу на територіях сортувальних гірок /Г. П. Єрмак, А. В. Варавін, І. В. Попов, О. С. Васильєв, Л. С. Вусів // Наука та інновації - 2009. - Т. 5 - С.9-16.
  5. Єрмак Г.П. Оглядовий автодінный радіолокатор міліметрового діапазону / Г. П. Єрмак, А.В. Варавін, А. С. Васильев, І. В. Попов, А. П. Євдокімов, В. В. Крижановський // Радіофізика та електроніка. - 2010. - Т.1(15). вып. 4. - С.85-91.
  6. Ermak G. New design of microwave interferometer for tokamak COMPASS / Ermak, M. Varavin, J. Zajac, F. Zacek, S. Nanobashvili, A. Varavin, A. Vasilev, M. Stumbra, A. Vetoshko, A. Fateev, V. Shevchenko // Telecommunications and Radio Engineering. - 2014. - V. 73, N 10. - P. 935-942.

Наукові результати

Завершені розробки, що мають комерційну привабливість, у виді, які можуть зацікавити потенційного споживача.

  1. Скануючий пристрій для ЕСР - мікроскопу мм діапазону із локалізованим  магнітним полем:
крок сканування ~1мкм; динамічний діапазон 72 дБ; автоматичне підстроювання частоти. микроскоп эпр       2. Датчик радіолокації контролю зайнятості шляху та швидкості рухомого складу на територіях сортувальних гірок на основі автодинного прийомно - передаючого модуля з ЛЧМ і планарної скануючої антени дифракційного випромінювання : довжина хвилі 8мм; дальність виявлення 1-300 м; роздільна здатність ~ 30 см глазок.png 3. Гетеродинний двоканальний інтерферометр для діагностики плазми в 2-х міліметровому діапазоні довжин хвиль « для токамака » COMPASS 4. У відділі №11 було запропоновано принципово нову квазіоптичну резонансну систему, що є симбіозом відкритого резонатора та відрізка круглого надрозмірного хвилеводу, розташованого в центрі одного з дзеркал. ч1 ч2 ч3 ч4 На малюнках показані спектри півсферичного резонатора та запропонованої квазіоптичної резонансної системи. Основні параметри резонансної системи приведені на фото: апертури дзеркал 38 мм, радіус кривини сферичного відбивача 39 мм, діаметр круглого хвилеводу 18 мм. Замість круглого хвилеводу може буте використана коаксіальна лінія передачі або прямокутний хвилевід. Можливі області застосування запропонованої квазіоптичної резонансної системи зазначені нижче. ч5 ч6 На першому малюнку показано розташування плоских діелектричних зразків різної товщини на дні відрізку круглого хвилеводу для визначення їх електрофізичних параметрів. В зв’язку з тим, що в запропонованій квазіоптичній резонансній системі збуджуються тільки аксіально-симетричні коливання з мінімальною напруженістю високочастотного електричного поля на осі, то розміщення уздовж неї циліндричного зразка не приведе до істотної зміни структури поля збуджуваного коливання. Це відкриває нові можливості по застосуванню такої резонансної системи з метою  контролю якості різного виду рідин. На другому малюнку показана побудова інтерференційного ключа в розриві відрізку надрозмірного коаксіального хвилеводу. Завдяки цьому можлива побудова потужних імпульсних джерел електромагнітних коливань в короткохвильовій частині міліметрового діапазону.

Основні публікації

Публікації

2005

  1. Svezhentsev A. Ye. Radiation Characteristics of Cylindrical Microstrip Phased array Antenna Mounted on Electrically Large Cylinder. Microwave and Optical technology Letters. 2005. - V. 44. - N P. 152–156.
  2. Свеженцев А. Е. Эффективное вычисление функции Грина периодической решетки из листков магнитного тока, расположенных на поверхности металлического цилиндра. Изв. Вузов. Радиофизика. 2005. Т. XLVIII, N C. 331–339.
  3. Свеженцев А. Е. Возбуждение цилиндрической микрополосковой антенны из двух симмтерично расположенных элементов. Изв. Вузов. Радиофизика. 2005. Т. XLVIII, N C. 523–536.
  4. Мележик П. Н., Мирошниченко В. С., Сенкевич Е. Б. Открытые резонаторы с проводящими цилиндрическими вставками. Ч.1. Двумерная модель. Изв. Вузов. Радиофизика. 2005. Т. 48, № 7. С. 596–604.
  5. Мележик П. Н., Мирошниченко В. С., Сенкевич Е. Б. Открытые резонатора с проводящими цилиндрическими вставками. Ч.2 Резонаторы с зеркалами конечной длины. Изв. Вузов. Радиофизика. 2005. Т. 48, № 8. С. 684–691.
  6. Ермак Г. П., Варавин А. В. Твердотельная приемо-передающая система для векторных измерений в 2-х миллиметровом диапазоне длин волн. Радиофизика и электроника: Сб. научн. тр./НАН Украины, Ин-т радиофизики и электроники. Харьков. 2005. Т. 10, № 2. С. 321–325.
  7. Мележик П. Н., Мирошниченко В. С., Сенкевич Е. Б. Открытый резонатор с двумя проводящими цилиндрическими вставками. Радиофизика и электроника: Сб. научн. тр./НАН Украины, Ин-т радиофизики и электроники. Харьков. 2005. Т. 10, № 3. С. 351–356.
  8. Провалов С. А., Андренко С. Д., Дудка В. Г., Свищев Ю. В. Об одном методе определения фазового распределения излучателей миллиметрового диапазона. Радиофизика и электроника: Сб. научн. тр./НАН Украины, Ин-т радиофизики и электроники. Харьков. 2005. Т. 10. № 3. С. 394–398.
  9. Цвык А. И., Хуторян Э. М., Цвык Л. И., Воробьев Г. С., Петровский М. В. Аномальное дифракционное излучение в планарной резонансной структуре с металлодиэлектрической решеткой. Вісник СумДу, сер.фізика, марематика, механіка. 2005. № 4(76). С. 159–173.
  10. Абдулкадыров В. А., Гестрина Г. Н. Дифракция электромагнитной волны на ленточной решетке с анизотропной средой. Успехи современной радиоэлектроники. 2005. № 4. С. 62–69.
  11. Архипов О. В., Білоус О. І., Кузьмичов І. К. Генератор НВЧ. Патент на корисну модель (Україна). № 5380 от 15.03.05р. 2005. № 5380.
  12. Глибицький Г. М., Кузьмичов І. К. Пристрій для визначення діелектричної проникності та тангенса кута втрат матеріалів. Патент на корисну модель (Україна) № 5629 от 15.03.05р. 2005. 5629.
  13. Архипов А. В., Белоус О. И., Кузьмичев И. К., Тищенко А. С. Квазиоптическая резонансная система для твердотельного генератора. Радиофизика и радиоастрономия. 2005. Т. 10. № 2. С. 166–171.
  14. Кузьмичев И. К. Эквивалентные схемы представления открытого резонатора. Квазиоптическая резонансная система для твердотельного генератора. Радиофизика и радиоастрономия. 2005. Т. 10. № 4. С. 303–313.
  15. Кусайкин А. П., Мележик П. Н., Поединчук А. Е. Эффект широкополосного квазиполного автоколлимационного кросполяризационного преобразования волн. Письма в ЖТФ. 2005. Т. 31. вып. 9. С. 43–50.
  16. Kusaykin O. P., Poyedinchuk A. Ye. Diffraction and spectral characteristics of chiral layer. Int. J. of Infrared and Millimeter Waves. 2005. V. 26. N 4. P. 575–590.
  17. Tkachenko V. I., Yashina N. P. Mode converting vacuum windows in circular waveguides: analysis and synthesis in the case of symmetric modes. Microwave and Optical Technology Letters. 2005. V. 45. N Р. 233–237.
  18. Корецкий А. П., Сухоручко О. Н., Плаксий В. Т. Шумовые свойства точечных термопар на основе контакта металл-полуметалл BiSb в СВЧ-диапазоне длин волн .Часть 1. Системи обробки інформації Харківський військовий університет. 2005. Вип. 1. С. 156–160.
  19. Корецкий А. П., Сухоручко О. Н., Плаксий В. Т. Шумовые свойства точечных термопар на основе контакта металл-полуметалл BiSb в СВЧ-диапазоне длин волн .Часть 2. Системи обробки інформації Харківський військовий університет. 2005. Вип.2 (42). С.172–176.
  20. Корецкий А. П., Сухоручко О. Н. Детектирующие свойства полуметаллической пленки в 8-мм диапазоне волн. Системи обробки інформації Харківський військовий університет. 2005. Вип.6 (46). С.173–176.
  21. Корецкий А. П., Сухоручко О. Н., Тищенко А. С. Динамические характеристики термоэлектрических детекторов СВЧ диапазона волн на основе полуметаллического кристалла. Моделювання та інформаційні тех.нології. Вид. НАНУ Київ. 2005. Вип. 32. С. 214–217.
  22. Корецкий А. П., Сухоручко О. Н., Камышанова Т. И. Быстродействие точечной термопары металл-полуметаллический кристалл в миллиметровом диапазоне волн. Моделювання та інформаційні тех.нології. Вид. НАНУ Київ. 2005. Вип. 33. С. 182–185.
  23. Цвык А. И. Развитие дифракционной электроники (достижения и проблемы). Радиофизика и электроника. Харьков: ИРЭ НАН Украины. Спец. выпуск. С. 550–569.
  24. Cвищёв Ю. В. Аксиально-симметричные собственные колебания электрического типа в открытом резонаторе со сферическими зеркалами. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2005. № 1.С.50–61.
  25. Комарь Г. И., Поединчук А. Е. Особенности дисперсии плоскопараллельного кироволновода. Электромагнитные волны и электронные системы. Т. 10. № 11. 12. С. 42– 51.
  26. Комарь Г. И., Поединчук А. Е. Основные свойства киральных волноводов. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. 2005. Т. Спец. выпуск. С. 600–617.
2006
  1. Brovenko A., Melezhik P., Poyedinchuk A., Yashina N., Granet G. Surface Resonances of metal stripe Grating on the Plane boundary of metamaterial Progress in Electromagnetics Research. 2006. № P. 209–222.
  2. Kusaykin O., Melezhik P., Poyedynchuk A., Troschylo O. Absorbing properties of a negative permittivity layer placed on reflecting grating. Progress in Electromagnetics Research. 2006. № 64. P. 135–148.
  3. Кусайкин А.П., Мележик П.Н., Поединчук А.Е. Поглощение волн решетками, заполненными метаматериалом с отрицательной диэлектрической проницаемостью. Радиофизика и электроника: сб. научн. трудов. Х: ИРЭ им. А.Я. Усикова НАН Украины. Т. 11. № 2. C. 215–221.
  4. Melezhik P., Poyedinchuk A., Yashina N., Granet G., Ney M. Radiation from surface with periodic boundary of metamaterials excident by a current. To appear in PIER 65. 2006 . P. 1–14.
  5. Poyedinchuk A., Tuchcin Yu., Yashina N., Chandezon J, Granet C-method: Several Aspects of Spectral Theory of Gratings. PIER 59. 2006. P. 113–149.
  6. Яцик В.В. Численное моделирование резонансного рассеивания волн на слабо нелинейном диэлектрическом слое. Успехи современной радиоэлектроники. 2006. № 7. С. 28–37.
  7. Яцик В.В. Дифракция на слое и слоистой структуре с положительными и отрицательными восприимчивостями нелинейных сред типа Керра. Успехи современной радиоэлектроники. 2006. № 8. C. 68–80.
  8. Svezhentsev A.Ye. Mixed-Potential Green’s function of an axially symmetric sheet current on a circular cylindrical metal surface. Progress in Electromagnetic Research. V. 60. P. 245–264.
  9. Svezhentsev Ye., Vandenbosch G.A.E. Efficient spatial domain moment method solution of cylindrically rectangular microstrip antennas. Microwaves, Antennas and Propagation. IEE Proceedings. V. 153, Issue 4, August 2006. Р. 376 – 384.
  10. Cвищёв Ю.В. Аксиально-несимметричные собственные колебания в открытом резонаторе со сферическими зеркалами. Радиофизика и электроника: сб. научн. трудов. Х: ИРЭ им. А.Я. Усикова НАН Украины. Т. 11. № 1. C. 7–18.
  11. Cвищёв Ю.В. Несимметричные электромагнитные колебания в сфере с круговым отверстием. Известия вузов. Радиофизика. 2006. Т. 49. № 4. С. 336–347.
  12. Cвищёв Ю.В. Аксиально-симметричные собственные колебания магнитного типа в открытом резонаторе со сферическими зеркалами. Известия вузов. Радиофизика. 2006. Т. 49. № 9. С. 787–798.
  13. Мележик П.Н., Мирошниченко В.С., Сенкевич Е.Б. Исследование структуры резонансного поля в открытом резонаторе методом пробного тела. Теория и эксперимент. Журнал технической физики. 2006. Т. № 8. С. 115–122.
  14. Kuzmichev I.K., Melezhik Р.N., Poyedinchuk А. Ye. An open resonator for physical studies International Journal of Infrared and Millimeter Waves. V. 27. № 6. Р. 857 – 869.
  15. Кузьмичов І.К., Мележик П.М., Терьохін С.М., Тіщенко А.С. Обернений коаксіальний магнетрон . Патент. № 77247 Україна, МПК 7 G 01 R 27/26. Промислова власність. 2006. № 11.
  16. Грибовський О.В., Кузьмичов І.К., Селезньов Д.Г. Фазована антенна решітка. Патент. № 13368 Україна, МПК 7 Н 01 Q 21/06. Промислова власність 2006.
  17. Архипов О.В., Білоус О.І., Кузьмичов І.К. НВЧ. Патент. № 76521 Україна, МПК 7 Н 03 В 7/0 Промислова власність. 2006.
  18. Архипов А.В., Кузьмичев И.К., Нечаев О.Г., Селезнев Д.Г. Открытый резонатор с активной микрополосковой решеткой Радиофизика и радиоастрономия.   Т. 11. № 4. С. 378–384.
  19. Arkhipov A.V., Kuzmichev I.K., Reznik I.I., Seleznyov G. Microstrip grating placed in open resonstor. Telecommunications and Radio Engineering. 2006. V. 65. № 7. P. 595–602.
  20. Мирошниченко В.С., Демченко М.Ю., Лопатин И.В., Сенкевич Е.Б., Тищенко А.С. Генератор дифракционного излучения миллиметрового диапазона, работающие при пониженном ускоряющем напряжении . Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. 2006. Т. 11. № 3. С. 430–435.
  21. Курин В. Г. Спектры интенсивностей выходных сигналов генераторов дифракционного излучения с четверть волновыми (отражательными) дифракционными решетками. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин–т радиофизики и электроники НАН Украины. 2006. Т. 11. № 2. С. 205–209.
  22. Хуторян Э. М., Цвык А. И., Нестеренко А. В. Электронно-волновой механизм излучения Смита-Парселла в ГДИ . Радиофизика и электроника. Харьков: Ин–т радиофизики и электроники НАН Украины. 2006. Т. 11. № 2. С. 98–110.
  23. Белоусов Е. В., Завертаный В. В., Нестеренко А. Электронная пушка со щелевым L - катодом для формирования электронных потоков высокой плотности тока . Радиофизика и электроника. Харьков: Ин–т радиофизики и электроники НАН Украины . Т. 11. С. 115–118.
  24. Варавин А. В., Ермак Г. П., Недух С. В., Познахирев П. И., Тарапов С. И., Ходзицкий М.К. Прецезионный контроль частоты в ЭПР-спектрометре миллиметрового диапазона. Радиофизика и электроника. Харьков. Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. Т. 11. № 3. С.451–455.
  25. Абдулкадыров В. А. Электронно-волновое взаимодействие в распределенной полупроводниковой структуре с дифракционной решеткой. Электромагнитные волны и электромагнитные системы. № 12. С. 30–51.
  26. Сенкевич О. Б. Збудження електромагнітних коливань у відкритих резонансних системах генераторів міліметрового діапазону. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фіз.-мат. наук, ІРЕ НАН України, Харків.
  27. Belozorov D, Derkach V., Ermak G., Nakhimovich M., Ravlik A., Samofalov V., Tarapov S., Zamkovoy A. New Scanning Millimeter Waveband ESR-Microscope with Localized Magnetic Field. Intern. Journ. of Infrared and Millimeter Waves. V. 27. N. 1. P.107–116.
  28. Ermak G. P., Varavin V. 2-mm Wave Vector Network Analyser Upon High-Order IMPATT Multipliers. Intern. Journ. of Infrared and Millimeter Waves. V. 27. N 5. May 2006.
  29. Cухоручко O. H., Луценко В. И., Корецкий А. П. Радиофизические методы определения компонентного состава мелкодисперсных смесей. Ч.1. Системы обработки информации. Вып. 3(52). 2006. С. 165–168.
  30. Сухоручко О. Н., Хоменко С. И., Корецкий А. П. Радиофизические методы определения компонентного состава мелкодисперсных смесей. Ч.2. Системы обработки информации. Вып.5(54). С. 142–144.
  31. Попов И. В., Луценко В. И., Луценко И. В.Спектральные методы оценивания характеристик вторичных источников в каналах с многолучевостью. Радиофизика и электроника. Х. Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. 2006. Т. 11. №   С. 144–149.
  32. Попов И. В., Луценко В. И., Луценко И. В. Использование методов обнаружения – измерения для анализа характеристик каналов с многолучевостью. Радиофизика и электроника. Х. Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. 2006. Т. 11. № 2. С. 305–308.
  33. Попов И. В., Луценко В. И., Луценко И. В. Освещение воздушной обстановки с использованием излучения вещательных станций КВ диапазона."Современные проблемы радиоэлектроники" Сборник научных трудов. Под редакцией Громыко А. И., Сарафанова А. В. М. Радио и связь. 2006. С. 25–28.
2007
  1. Касаткин Л. В., Рукин В. П., Еремка В. Д., Науменко В. Д., Рапопорт Г. Н., Мирошниченко В. С. Электровакуумные приборы диапазона миллиметровых волн. Севастополь. Вебер. 2007. 252 с.
  2. Яцик В. В. О задаче дифракции на поперечно неоднородном диэлектрическом слое с нелинейностью типа Керра. Электромагнитные волны и электронные системы. 2007. Т. 12. № 1. С. 59–69.
  3. Melezhik Р., Poyedinchuk А., Yashina N., Granet G. .J. Periodic boundary of metamaterial: eigen regimes and resonant radiation. Opt. A: Pure Appl. Opt. 9 (2007) S403-–409.
  4. Panin S., Smith P., Poyedinchuk А. Elliptical to linear polarization transformation by a grating on a chiral medium. J. of Electromagnatic Waves and Applications          21. N 13. 2007. Р.1885–189.
  5. Мележик П. Н., Поединчук А. Е., Трощило А. С. Дифракция волн на решетке, расположенной на границе гирамагнитной среды. Радиофизика и электроника. Х.: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2007. N 3. С. 515–525.
  6. Шестопалов Ю. В., Яцик В. В. Резонансное рассеяние электромагнитных волн диэлектрическим слоем с нелинейностью типа Керра. Радиотехника и электроника. 2007, Т. 52, № 11. С. 1285-1300.
  7. Яцик В. В., Кравченко В. Ф. Эффекты резонансного рассеяния волн слоистой диэлектрической структурой с нелинейностью типа Керра. Электромагнитные волны и электронные системы. 2007. Т. 12. № 12. С.17–40.
  8. Свеженцев А. Е. Возбуждение периодической цилиндрической микрополосковой антенной решетки из N элементов. Известия вузов. Радифизика. V. 50. № 2. 2007. С.134–146.
  9. Абдулкадыров В. А., Абдулкадыров Д. В., Хуторян Э. М. Электронно-волновые явления в композитной полупроводниковой структуре. Радиотехника: Всеукраинский межведомственный н.-т. сборник, Харьков. 2007. Вып. 149. С 101–105.
  10. Абдулкадыров В. А. Электромагнитные явления в композитных полупроводниковых структурах. Электродинамика и техника СВЧ, КВЧ и оптических частот. М. 2007. Т. 15. Вып. 2(44) с.30-37.
  11. Демченко М. Ю., Мирошниченко В. С., Свищев Ю. В., .Сенкевич Е. Б. Электродинамическая система для генератора дифракционного излучения с резонансным согласованием дифракционной решетки. Радиофизика и электроника. Сб. науч. тр., Харьков. Т.12. № 2. С. 383–388.
  12. Корнеенков В. К., Курин В. Г. Экспериментальное исследование явления автостабилизации частоты в генераторах дифракционного излучения. Радиофизика и электроника. Сб. науч. тр., Харьков. Т. 12. № 2. C. 389–393.
  13. Корнеенков В. К., Сухоручко О. Н., Белоус О. И., Фисун А. И. Многозеркальный открытый резонатор миллиметрового диапазона волн. Е-поляризованные колебания. Радиотехника: Всеукраинский межведомственный н.-т. сборник. Харьков. 2007. Вып. 149. С 18–21.
  14. Kusaykin A. P., Melezhik P. N., Poyedynchuk A.Ye. Absorption of Waves by a grating filled with a metamaterial with a negative dielektric constant. Telecommunications and Radio Engineering. 2007. V. 66. N 3. P. 187–200.
  15. Popov I. V., Lutsenko V. I., Lutsenko I. V. Detection of Mesuring Method in the Analysis of the Multipath Channel Characteristics. Telecommunications and Radio Engineering. 2007. V. 66. N 1,1–8.
  16. Зоренко А. В., Ермак Г. П., Медведь М. О. Твердотельный интерферометр с рабочей частотой 280 ГГц. Радиофизика и электроника, Сб. науч. тр., Харьков. Т. 12. № 1. С. 268–272.
  17. Варавин А. В., Ермак Г. П., Познахирев П. И., Нимейр Ю., Аникин В. В., Колбасин А. И., Лагутин Е. Ю. Цифровой синтезатор частоты миллиметрового диапазона для облучения матрицы контактов Джозефсона в государственном эталоне единицы ЭДС и напряжения. Україньский метрологичний журнал. 2007. №   С. 12–15.
  18. Варавин А. В. Васильев А. С., Ермак Г. П., Попов И. В. Цифровая обработка сигналов в гомодинном радиолокаторе с линейной модуляцией частоты. Прикладная радиоэлектроника. 2007. № 4. С. 527–531.
  19. Сухоручко О. В., Корецкий А. П., Васильченко В. В. Автоматический измерительный комплекс основных параметров жидкостей. Ч.1. Системы обработки информации. 2007. Вып.1(59). С. 132–134.
  20. Сухоручко О. В., Корецкий А. П., Голик А. В. Автоматический измерительный комплекс основных параметров жидкостей. Ч.2. Системы обработки информации. 2007. Вып. 3(61). С. 135–137.
  21. Архипов А. В., Белоус О. И., Кузьмичев И. К., Резник И. И., Селезнев Д. Г. Сложение мощностей диодов Ганна в открытом резонаторе с микрополосковой решеткой. Физика волновых процессов и радиотехнические системы. 2007. Т. 10. N С. 20–25.
  22. Комарь Г. И. Уравнение дальности для произвольных систем связи и радиолокационных станций. Успехи современной радиоэлектроники. 2007. N С. 35–54.
  23. Комарь Г. И. Уравнения дальности для произвольных связаных и радиолокационных систем (случай астигматического пучка). Электромагнитные волны и электронные системы (ЭВ&ЭС). 2007. Т. 12. № 12. С. 5–16.
2008
  1. Свеженцев А. Е. Расчет входного сопротивления цилиндрической микрополосковой антенны при возбуждении микрополосковой линией. Изв. Вузов. Радиофизика. 200 Т. L1. № 3. С. 223–233.
  2. Свеженцев А. Е. Потери волн в металлодиэлектрической линии передачи с клиновидным проводником. Изв. Вузов. Радиофизика. Т. L № 9. С. 754– 763.
  3. Svezhentsev A. Ye. Some Far Field Features of cylindrical Microstrip Antenna on an Electric ally small cylinder. PIERB, 7. 2008. Р. 223–244.
  4. Svezhentsev A. Ye. Full Wave Edge Accounting Analysis of Waves in Infinite Array Of Stub-Loaded Rectangular Waveguides. International Journal of Infrared and Millimeter Waves. 2008. V. 29. Issue 8. P.724–740.
  5. Свищев Ю. В. О классификации собственных колебаний открытого резонатора со сферическими зеркалами. Известия вузов. Радиофизика. 2008. Т. 51. № 9. С. 773–786.
  6. Мирошниченко В. С. Конкуренция и кооперация мод в малообъемном ГДИ с периодической структурой из связанных желобковых волноводов. Радиофизика и электроника.- Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008. № 1. С.71–78.
  7. Мирошниченко В. С. Генераторы дифракционного излучения на пути к терагерцам. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 13. Спецвыпуск. С. 290–300.
  8. Miroshnichenko V. S. Melezhyk P. M., Senkevich E. B. An Open Resonance Cell for Millimeter Wave Dielectrometer Applications. PIER-M. 2008. V. 4. P. 47–65.
  9. Angermann L., Yatsyk V. V. Numerical Simulation of the Diffraction of Weak Electromagnetic Wave by a Kerr-Type Nonlinear Dielectric Layer. Электромагнитные волны и электронные системы. 2008. Т. 13. № 12. С. 15–30.
  10. Angermann L., Yatsyk V. V. Numerical Simulation of the Diffraction of Weak Electromagnetic Waves by a Kerr-Type Nonlinear Dielectric Layer. TU Clausthal, Mathematik-Bericht. 2008. № 3. P. 1–24.
  11. Архипов А. В., Плаксий В. Т., Кузьмичев И. К., Прохоров Э. Д., Дядченко А. В., Чуешков Д. П. Частотные и амплитудные флуктуации ГЛПД 8-мм диапазона длин волн. Вісник Сумського державного університету. Серія Фізика, математика, механіка. 2008. № 1. С. 124–128.
  12. Архипов А. В., Плаксий В. Т., Кузьмичев И. К., Прохоров Э. Д., Дядченко А. В., Чуешков Д. П. Расчет и измерение импеданса ЛПД миллиметрового диапазона длин волн. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2008. № 806. вип. 12.С. 59–64.
  13. Грибовський О. В., Кузьмичов І. К., Селезньов Д. Г. Фазована антенна решітка. Промислова власність. Патент на винахід № 83038, Україна, МПК7 Н 01 Q21/06. 2008. № 11.
  14. Kuzmichev I. K., Melezhyk P. M., Pazynin V. L., Sirenko K. Yu., Sirenko Yu. K., Shafalyuk O. S., Velychko L. G. Model synthesis of energy compressors. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008. Т. 13. № 2. С. 166–172.
  15. Кузьмичев И. К., Попков А. В., Поединчук А. Е. Объемные резонаторы в виде тел вращения сложной формы: численный алгоритм расчета спектра. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008. Т. 13. № 3. С. 473–480.
  16. Кузьмичев И. К., Архипов А. В., Попков А. Ю. Открытый резонатор с отрезком коаксиальной линии передачи. Вісник Сумського державного університету. Серія Фізика, математика, механіка. 2008. № 2. С. 157–166.
  17. Варавин А. В., Ермак Г. П., Нахимович М. И., Попов И. В., Тарапов С. И. Автоматизированный ЭСР-микроскоп для исследлований магнитной неоднородности низкоразмерных наноструктур. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008. № 3. С.562–567.
  18. Варавин А. В., Васильев А. С., Ермак Г. П., Попов И. В. Автодинный приемопередающий модуль на диоде Ганна с внутренним детектированием сигнала для радиолокационного датчика с линейной модуляцией частоты. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008. № 3. С. 546–551.
  19. Мележик П. Н., Рассказовский В. Б., Варавин А. В., Усов Л. С. и др. Полупроводниковый когерентный радиолокатор миллиметрового диапазона для контроля наземного движения в аэропортах. Наука та іновації. 2008. Т. 4. № 3. С.5–13.
  20. Цвык А. И., Белоусов Е. В., Нестеренко А. В., Желтов В. Н. Формирование электронного потока в ГДИ. Вісник СумДУ. Серія “Фізика, математика, механіка”. № 2. С.167–184.
  21. Хуторян Э. М., Цвык А. И. Влияние поля излучения Смита-Парселла на электронный поток в приборах типа ГДИ. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008.13. № 1. С. 87–93.
  22. Лукин К. А., Хуторян Э. М., Цвык А. И. Многомодовые колебания в ГДИ. Радиофизика и электроника.- Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 13. № 3. С.535–545.
  23. Abdulkadyrov V. A., Abdulkadyrov D. V., Khutoryan E. M. Electron-Wave Phenomena in the Composite Semiconductor Structure. Telecomunications and Radio Engineering, Solid-state and plasma radio physics. 67(20). Р. 1871–1878.
  24. Абдулкадыров В. А., Гестрина Г. Н. Дифракция электромагнитной волны на периодической структуре расположенной над экранированной анизотропной средой. Радиотехника, Всеукр. межвед. науч. техн. сбор. 2008. вып 155. С. 255–262
  25. Корнеенков В. К., Курин В. Г. О работе генератора дифракционного излучения на высших пространственных гармониках. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008.13. № 2. С. 227–231.
  26. Щербак В. В. Режимы чистого преобразования волн TEn с высоким номером на каскаде из трех разнопериодных ленточных диафрагм. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2008. 13. № 1. С. 20–28.
  27. Трощило А. С., Нессонов Н. И., Климентов В. В. Алгоритм генерации примитивных полиномов. Проблемы транспорта. //Сборник научных трудов. Киев. 2008. С. 171–175.
  28. Герасин С. Н., Калиниченко О. В., Лоцман В. П., Трощило А. С. О способе кодирования сигналов различной природы. Бионика интеллекта. 2008. № 1. С. 177–180.
  29. Сухаревський І. О., Рябоконь Е. А., Кукобко С. В., Нечитайло С. В., Батурин О. В. Обтічник зі змінною відносною діелектричною проникністю стінки. Патент на корисну модель № 37021. Державний реєстр патентів України на винаходи 10.11.2008.
  30. Сухаревский И. О., Нечитайло С. В., Сухаревский О. И. Численное решение задачи рассеяния электромагнитных волн незамкнутыми поверхностями вращения. Радиофизика и астрономия. 2008. Т. 13. № 1. С.67–77.
  31. Колесников В. Г., Древаль Н. В., Каменев Ю. Е., Комарь Г. И., В. Г. Корж В. Г. Метод оценки электромагнитного отклика биологической системы при воздействии лазерного излучения. Физика живого. 2008. Т. 16. № 2. С. 70–77.
2009
  1. Бровенко А. В., Мележик П. Н., Поединчук А. Е., Трощило А. С. Аналитическая регуляризация задач дифракции волн на ленточных решётках, расположенных на границе ферромагнитной среды. Электромагнитные волны и электроные системы. 2009. Т. 14. № 9. С. 20–30.
  2. Brovenko А., Melezhik Р., Poyedinchuk А., Yashina N., Granet G. Resonant scattering of electromagnetic wave by stripe grating backed with a layer of metamaterial. Progress in Electromagnetics Research, B. 2009. V. 15. P. 423–441.
  3. Panin S. B., Smith P. D., Vinogradova E. D., Tuchkin Y. A., Vinogradov S. S. Regularization of the Dirichlet problem for Laplance`s equation: Surfaces of Revolution. Electromagnetics. 2009. V. 29. P. 1–24.
  4. Svezhentsev A. Ye., Kryzhanovskiy V. V. Patch shape influence upon radar cross section of a cylindrical microstrip antenna. Progress in Electromagnetics Research (PIER-B). 2009. N 15. P. 307–324.
  5. Свеженцев А. Е. Входное сопротивление цилиндрической микрополосковой антенны с излучателем произвольной формы при возбуждении коаксиалом. Радиофизика и электроника: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины им. А. Я. Усикова. Харьков. 2009. Т. 14. № 3. С. 286–294.
  6. Свищев Ю.В. О добротности собственных колебаний электрического типа ТМ0nq открытого резонатора со сферическими зеркалами. Радиофизика и электроника: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины им. А. Я. Усикова. Харьков. 2009. Т. 14. №  2. С. 128–132.
  7. Сухаревский И. О., Иванченко Д. Д. Экспериментальное исследование вторичного излучения металлических незамкнутых сферических экранов. Радиофизика и электроника: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины им. А.Я. Усикова. Харьков. 2009. Т. 14. № 2.С. 165–168.
  8. Panin S. B., Vinogradova E. D., Poyedinchuk A. Ye., Tarapov S. I. Resonant diffraction from a grating on a pa-ramagnetic layer with frequency dispersion. Progress in Electromagnetis Research. M. 2009. V. 6. Р. 185–199.
  9. Panin S. B., Smith P. D., Vinogradova E. D., Tuchkin Y. A., Vinogradov S. S. Diffraction from arbitrarily shaped bodies of revolution: analytical regularization. J. Engineering Mathematics. 2009. V. 65. Р. 125–141.
  10. Shcherbak V. V. “Pure” Conversion Regimes for High order TEn,0 –Modes, Effected by a Cascade of Three Strip Diaphragms of Different Periods. Telecommunications and Radio Engineering. 2009. V. 68. P.1121–1138.
  11. Кусайкин А. П., Мележик П. Н., Поединчук А. Е. Эффект резонансного излучения электромагнитных волн дифракционной решеткой с метаматериалом. Письма в ЖТФ. 2009. Т. 35. Вып. 1. С. 26–34.
  12. Ермак Г. П., Варавин А. В., Попов И. В., Васильев О. С., Усов Л. С. Радиолокационный датчик контроля занятости пути и  скорости подвижного состава на территориях сортировочных горок. Наука и инновации. 2009. Т. 5. С. 9–16.
  13. Ермак Г. П., Варавин А. В., Попов И. В., Васильев О. С., Усов Л. С. Багатофункціональний радіолокаційний датчик для дистанційного спостереження за наявністю рухомого складу на залізничних гірках, стрілках і переїздах та контролю його швидкості  для забезпечення безпеки руху та диспетчерських функцій. Звіт по інноваційному науково-технічному проекту (шифр “РЛС-ГІРКА”). № Держреєстрації 01080004035. 2008. 2009.
  14. Мирошниченко В. С., Корнеенков В. К., Сенкевич Е. Б., Юдинцев Д. В. Оптимизация работы генератора дифракционного излучения на высших пространственных гармониках периодической структуры. Радиофизика и электроника: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины им. А.Я. Усикова. Харьков. 2009. Т. 14. № 1. С. 74–80.
  15. Khutoryan E. M., Tsvyk A. I. Influence of the Smith-Purcell Radiation on Electron Beam in DRO. Telecommunications and Radio Engineering. 2009. V. 68. N 3. P. 217–231.
  16. Kuzmichev I. K. Exilation efficiency of quasi-optical resonance systems. Telecommunications and Radio Engineering. 2009. V. 68. N 1. P. 49–63.
  17. Kuzmichev I. K. Quasi-0ptical resonance systems with internal inhomogeneities. Telecommunications and Radio Engineering. 2009. V. 68. N 4. P. 299–317.
  18. Кузьмичов І. К. Відкриті електродинамічні системи з внутрішніми неоднорідностями. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фіз.-мат. Наук, Харків. 2009. рукоп.
  19. Кузьмичев И. К., Попков А. Ю. Открытый резонатор с отрезком круглого волновода: расчет и эксперимент. Радиофизика и радиоастрономия. 2009. Т. 14. № 4. С. 425–432.
  20. Цвык А. И., Белоусов Е. В., Желтов В. Н., Нестеренко А. В., Хуторян Э. М. Влияние профиля фокусирующего магнитостатического поля на возбуждение генератора дифракционного излучения. Нано - и электронная физика», СумГу. 2009. Т. 1. №4. С. 12–23.
2010
  1. Chandezon J., Granet G., Melezhik P., Poyedinchuk A. Ye., Sirenko Yu. K., Sjoberg D., Strom S., Tuchkin Yu. A., Yashina N. P. Modern Theory of Gratings. Resonant.Scattering: Analysis Techniques and Phenomena. Springer Sciens+Business Media, LCC, New York .2010.
  2. Angermann L., Yatsik V.V. Numerical Simulations, Applications, Examples and Theory. ISBN: 978-953-307-153-4. In Tech. Austria. 2010.
  3. Shestopalov Y. V., Yatsyk V. V. Diffraction of Electromagnetic Waves by a Layer Filled with a Kerr-type Nonlinear Medium. Jour of Nonlinear Mathematical Physics. 2010. V. 17. N P. 311–335.
  4. Бровенко А. В., Мележик П. Н., Поединчук А. Е., Трощило А. С. Метод аналитической регуляризации в решении задач дифракции электромагнитных волн на границе гиротропной среды с ленточной решеткой. Доклады НАН Украины. № 3. С. 77–84.
  5. Brovenko A., Vinogradova E., Melezhik P., Poyedinchuk A., Troschilo A. Resonance wave scattering by strip grating adjusted to ferromagnetic medium. Progress in Electromagnetics Research, B. 2010. V. 23. P. 109–129.
  6. Свеженцев А. Е., Крыжановский В. В. Рассеивающие свойства резонансных рамочных щелевых излучателей для цилиндрической микрополосковой антенны. Радиофизика и электроника. 2010. Т. 15. № 1. С. 30–34.
  7. Свеженцев А. Е. Анализ цилиндрических микрополосковых антенн с излучателями произвольной формы при возбуждении микрополосковой линией. Радиофизика и электроника. 2010. Т. 15. № 2. С. 32–41.
  8. Сухаревский И. О., Залевский Г. С., Нечитайло С. В., Сухаревский О. И. Рассеяние электромагнитной волны круглым идеально проводящим диском конечной толщины. Электромагнитные волны и электронные системы. Т. 15. № 2. С. 42–47.
  9. Сухаревский И. О., Залевский Г. С., Нечитайло С. В., Сухаревский О. И. Моделирование характеристик рассеяния воздушных объектов резонансных размеров в метровом диапазоне волн. И. О. Известия Вузов. Радиоэлектроника. Т. 53. № 4. С. 51–57.
  10. Сухаревский И. О., Нечитайло С. В., Иванченко Д. Д., Мележик П. Н. Рассеяние электромагнитной волны искривленным экраном конечной толщины. Радиофизика и электроника. Т. 1(15). № 3. С. 11–16.
  11. Sukharevsky I., Ryabokon E. Improvement of radomе-enclosed antenna directivity and bore-sight error correction by using various dielectric materials in the construction of a radomе Telecommunications and Radio Engineering. 2010. V. 69. N 7. P. 619–628.
  12. Sukharevsky I., Vazhinsky S., Sukharevsky O. 3-D radome-enclosed aperture antenna analyses and far-side radiation. IEEE Transaction on Antennas and Propagation. 2010. V. 58. N P. 2843–2849.
  13. Кусайкин А. П., Мележик П. Н., Поединчук А. Е. Резонансное дифракционное излучение электромагнитных волн электронным пучком вблизи отражательной решетки с метаматериалом. Радиофизика и электроника. 2010. Т 15. № 1. С. 96–102.
  14. Мирошниченко В. С., Сенкевич Е. Б., Пивоварова А. Г., Юдинцев Д. В. Возбуждение колебаний в генераторе дифракционного излучения с многокаскадным пространством взаимодействия. Изв. Вузов. Радиофизика. 2010. Т. 53. № 3. С. 200–209.
  15. Мирошниченко В. С., Дудка В. Г., Юдинцев Д. В. Формирование протяженных полей в ОР с трапецеидальными зеркалами. Радиофизика и электроника. Т. 1(15), № 2. С. 46–50.
  16. Abdulkadyrov V. А., Gestrina G. N. Electromagnetic Wave Diffraction by a Periodic Structure over a Screened Anisotropic Medium. Telecommunications and Radio Engineering. 2010. V. 69. № 10. P. 857–868.
  17. Свищев Ю.В. О добротности собственных колебаний электрического типа  открытого резонатора со сферическими зеркалами. Радиофизика и радиоастрономия. 2010. 15. № 2. С.16–21.
  18. Свищев Ю.В. Аксиально-симметричные собственные колебания в открытом резонаторе, содержащем металлическое шаровое включение. Радиофизика и электроника. 2010. Т.1(15). № 3. С. 46–50.
  19. Свищев Ю.В. Резонансное повышение добротности собственных колебаний магнитного типа в открытом резонаторе с металлическим шаровым включением. Радиофизика и радиоастрономия. 2010. 15, № 3. С. 323–329.
  20. Свищев Ю.В. Резонансное повышение добротности собственных колебаний электрического типа в открытом резонаторе с металлическим шаровым включением. Известия вузов. Радиофизика. 2010. Т. 53. № 5. С. 403–411.
  21. Ермак Г. П., Варавин А. В., Васильев А. С., Попов И. В., Евдокимов А. П., Крыжановский В. В. Обзорный автодинный радиолокатор миллиметрового диапазона. Радиофизика и электроника. 2010. Т.1(15). № 4. С. 85–91.
  22. Яцик В. В., Ангерман Л. Математические модели анализа процессов резонансного рассеивания и генерации третьей гармоники при дифракции плоской волны на слоистой кубически поляризуемой структуре. Электромагнитные волны и электронные системы. 2010. Т. 15. № 1. С. 36–49.
  23. Сидоренко Ю. Б., Провалов С. А., Мележик П. Н., Андренко С. Д., Шило С. А. Плоскостная антенна дифракционного излучения радиолокационного комплекса миллиметрового диапазона. Известия вузов. Радиоэлектроника. Т. 53. № 5. С. 12–21.
  24. Щербак В.В. Способы улучшения широкополосности “чистого” преобразования волн каскадом ленточных диафрагм в плоском волноводе. Радиофизика и электроника. 2010. Т. 1(15). № 3. С. 40–45.
  25. Попков А. Ю. Электродинамическая модель открытого резонатора с диэлектрическим слоем. Радиофизика и электроника. 2010. Т. 1(15). № 3. С.35–39.
  26. Свеженцев О. Є. Поширення та збудження хвиль у відкритих хвилеводах і циліндричних мікросмужкових антенах. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фіз.-мат. наук. Харків. 201
  27. Курин В. Г. Генерация высших гармоник в генераторах дифракционного излучения. Радиофизика и электроника. 2010. Т. 15. № 1. С.119–122.
  28. Хуторян Э. М., Ефимов Г. П., Кулешов А. С. Взаимодействие мод в резонаторе поверхностной волны с электронным потоком. Вест. ХНУ «Радиофизика и электроника». 2010. С. 81–86.
  29. Лукин К. А., Хуторян Э. М. Взаимодействие мод в резонаторе поверхностной волны с электронным потоком. Радиофизика и электроника. 2010. Т. 15. № 2. С. 92–101.
2011
  1. Angermann L., Yatsyk V. V. Generation and resonance scattering of waves on cubically polarisable layered structures. Numerical Simulations – Applications, Examples and Theory / edited by Lutz Angermann InTech, Rijeka.Vienna, Croatia/Austria, 2011. Chapter 8. 2011. P. 175–212.
  2. Angermann L., Yatsyk V. V. Resonance properties of scattering and generation of waves on cubically polarisable dielectric layers. Electromagnetic Waves / edited by Vitaliy Zhurbenko. InTech, Rijeka/Vienna, Croatia/Austria. P. 299–340.
  3. Бровенко А. В., Мележик П. Н., Поединчук А. Е., Яшина Н. П. Взаимодействие плоской электромагнитной волны со структурой, состоящей из ленточной решётки, слоя метаматериала и магнитоактивной плазмы: Резонансные эффекты и их интерпретация. Известия вузов. Радиофизика. 2011. Т. LIV. № 4. С. 277–290.
  4. Кусайкин А. П., Мележик П. Н., Поединчук А. Е. Дисперсионные характеристики периодического волновода, содержащего слой метаматериала. Радіофізика та електроніка [Ін-т радіофізики та електрон. НАН України]. 2011. № 3. С. 3–
  5. Бровенко А В., Мележик П. Н., Поединчук А. Е. Резонансное рассеяние плоской электромагнитной волны на структуре феррит-ленточная решётка-метаматериал. Радиофизика и электроника: Сб. науч. тр. НАН Украины. Ин-т радиофизики и электроники им. А. Я. Усикова. Харьков. 2011. Т. 2(16). № 4. С. 3–12.
  6. Кусайкин А. П., Мележик П. Н., Панин С. Б., Поединчук А. Е. Дисперсионные свойства отражательной решётки, заполненной метама-териалом. Радиофизика и радиоастрономия. [Радіоастроном. ин-т НАН Украины]. – ISSN: 1027–9636. T. 16. № 4. ISSN: 1027.
  7. Cвищёв Ю. В. Резонансное повышение добротности собственных колебаний элект-рического типа в открытом резонаторе с диэлектрическим шаровым включением. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин–т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2011. № 4. С. 17–27.
  8. Panin S. B., Smith P. D., Vinogradova E. D., Tuchkin Y. A., Vinogradov S. S. Analytical regularization of the Dirichlet diffraction problem for screen of revolution. International Electronic Journal of Pure and Applied Mathematics, IEJPAM. 2011. 3. No 4. Р. 289–308.
  9. Свеженцев А. Е., Крыжановский В. В. Возбуждение плоской волной цилиндрической микрополосковой антенны с излучателями произвольной формы. Радиотехника и электроника. 2011. Т. 56. № 8. С. 932–939.
  10. Яцик В. В. Резонансное рассеяние и генерация волн изотропной нелинейной кубически поляризуемой слоистой структурой. Постановка задачи. Электромагнитные волны и элек-тронные системы. 2011. Т. 16. № 9. С. 33–48.
  11. Miroshnichenko V. S., Dudka V. G., Yudintsev D. V. Formation of extended field patterns in open resonators with trapezoidal Telecommunicatios and Radio Engineerng. 2011. V. 70. No 13. P. 1121–1131.
  12. Э. М. Хуторян Взаимодействие мод и обратное влияние излучения на электронный поток в резонансных генераторах - типа. Автореферат дис. канд. физ. - мат. наук: спец. 01.04.04 “физическая электроника”. Харьков. ИРЭ НАНУ-Х. 2011.
  13. Lukin K. A., Khutoryan E. M., Tsvyk A. I. Mode interaction in surface wave resonator with electron Telecommunications and Radio Engineering. 2011. V. 70#8, P. 713–729.
  14. Сухаревский И. О. Розсіяння електромагнітних хвиль викривленими екранами скін-ченної товщини і діелектричними обтікачами антенн. Автореферат дис. канд. фіз.-мат. наук: спец. 01.04.03- радіофізика. Харків. “Стиль”. 2011. 20 с.
  15. Абдулкадыров В. А., Гестрина Г. Н., Абдулкадыров Д. В. Дифракция электромагнитной волны на ленточной решетке, расположенной над экранированной анизотропной средой. Электродинамика и техника СВЧ, КВЧ и оптических частот. 2011. Т. 16. № 1 (45). С. 75–85.
2012
  1. Angermann L., Yatsyk V. V. The effect of weak fields at multiple frequencies on the scattering and generation of waves by nonlinear layered media. Book chapter in: A. Kishk (editor). Solutions and Applications of Scattering, Propagation, Radiation and Emission of Electromagnetic Waves. InTech, Rijeka/Vienna, Croatia/Austria, Chapter 11. 2012. P. 303–332.
  2. Поединчук А. Е. Анализ характеристик рефлектометрических систем для измерения диэлектрической проницаемости биологических объектов. Вестник национального технического университета «ХПИ» Проблема совершенствования электрических машин и аппаратов. 2012. № 3. С. 126–129.
  3. Поединчук А. Е., Косулина Н. Г. Обоснование метода анализа диэлектрической проницаемости биологических объектов. Общегосударственный научно-производственный и информационный журнал. Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2012. № 4(98). С. 86–89.
  4. Kusaykin A., Poyedinchuk A. Dispersion characteristics of a periodic waveguide with a metamaterial layer. Telecommunications and Radio Engineering. 2012. V. 71. N. 2. P. 99–115.
  5. Brovenko A., Poyedinchuk A. Resonance scattering of a plane electromagnetic wave by a ferrite-stripe grating-metamaterial structure. Telecommunications and Radio Engineering. 2012. V. 71. n. 12. P. 1057–1074.
  6. Яцик В. В. Резонансное рассеяние и генерация волн изотропной нелинейной кубически поляризуемой слоистой структурой. Численный анализ. Электромагнитные волны и электронные системы. Т. 17. № 8. 2012. С. 22–31. 2012.
  7. Ангерман Л., Яцик В. В. Влияние слабых полей кратных частот на процесс резонансного рассеяния и генерации колебаний нелинейными слоистыми структурами. Физические основы приборостроения.. Т. 2. № 1. С. 48–71.
  8. Abdulkadyrov V. A. Electron-wave interaction in a distributed semiconductor diffraction-grating structure. Part 1. Electrodynamic characteristics of an active semiconductor structure. Telecommunications and Radio Engineering. 2012. 71(9). P. 827–845.
  9. Abdulkadyrov V. A. Electron-wave interaction in a semiconductor diffraction-grating structure. Part 1. Active interactions in a semiconductor microstructure. Telecommunications and Radio Engineering. 2012. 71(10). P. 905–922.
  10. Svezhentsev A. E. Formation of horizontally polarized radiation in a cylindrical microstrip antenna. Radiophysics and Quantum Electronics. 2012. V. 54. N P. 690–699.
  11. Кузьмичев И. К. Применение рупорного излучателя для согласованного возбуждения колебаний в резонаторах. Вестник НТУ ХПИ “Проблемы совершенствования электрических машин и аппаратов”. 2012. № 3. С. 116–119.
  12. Kuzmichev I. K., Popkov A. Yu. Resonance system for analyzing cylindrical samples in millimeter wave band. Telecommunications and Radio Engineering. 2012.V. 71.N P. 1247– 1257.
  13. Кузьмичев И. К., Попков А. Ю., Рудь Л. А. Возбуждение ТЕ11 и ТЕ01 волн в коаксиальном волноводе, включенном в состав открытого резонатора. Часть 1. Эффективность возбуждения. Физические основы приборостроения. 2012. Т. 1. № 3. С. 92–100.
  14. Кузьмичев И. К., Попков А. Ю., Рудь Л. А. Возбуждение ТЕ11 и ТЕ01 волн в коаксиальном волноводе, включенном в состав открытого резонатора. Часть II. Моделирование ключа. Физические основы приборостроения. 2012. Т. 1. № 4. С. 14–23.
  15. Shcherbak V. V. Improving of the broadbandness for the “pure” wave conversion by a cascade of strip diaphragms in planar waveguide. Telecommunications and Radio Engineering, Begell Hause. 2012. V. 2. P. 123–135.
  16. Щербак В. В. Нестандартні ситуації резонансного розсіювання хвиль каскадами стрічкових перешкод. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. Вид. Хмельницького нац. університету. 2012. 1. С. 160–165.
  17. Хижняк Б. В., Щербак В. В. Спрощені схеми аналізу поляризаційних конверторів на основі схрещених граток. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. Вид. Хмельницького нац. університету. 2012. 1. С. 140–144.
  18. Щербак В. В. Резонанси у структурах із багатовіконних діафрагм. Вісник Хмельницького нац. унів університету.2012. № 3. С. 84–89.
  19. Щербак В. В. Нетривиальные режимы кросспаляризации в кас кадах скрещенных ленточных решеток. Радиофизика и Электроника. ИРЭ НАНУ. 2012. № 3. С. 16–23.
  20. Єрьомка В. Д., Мірошниченко В. С., Демченко М. Ю. Орбіктрон – генератор дифракційного випромінювання. Рішення стосовно Заявки № U201113230 про видачу деклараційного патенту на корисну модель №11259/ЗУ/12 від 25.05.2012.
  21. Ermak G. P., Vasilev A. S., Varavin A. V., Popov I. V., Noskov V. Ya., Ignatkov K. A. Radar Sensors for Hump Yard and Rail Crossing Applications. Telecommunications and Radio Engineering. 2012. V. 71. N Р. 567–580.
  22. Комарь Г. И. Моделирование энергетических характеристик произвольных связных и радиолокационных систем. Физические основы приборостроения (ФОП). 2012.Т. 1. № 1.С 36–50.
  23. Белоус О. И., Дудка В. Г., Корнеенков В. К., Сухоручко О. Н., Фисун А. И. Многозеркальный открытый резонатор с эшелеттным зеркалом. Журнал Нано- и электронной физики. Суми, изд-во СумГУ. Т. 4. № 4.С. 04019-1–04019-4.
2013
  1. Granet G., Melezhik P., Sirenko K., Yashina N. Time-and-frequency domains approach to data processing in multiwavelength optical scatterometry of dielectric gratings. J. Opt. Soc. Am. A. 2013. V. 30. N 3. P. 427–436.
  2. Яшина Н. П., Мележик П. Н., Поединчук А. Е., Гранет Ж. Резонансное излучение Вавилова-Черенкова в дисперсных метаматериалах. Радиофизика и Электроника. 2013. Т. 4(18). № 4. С. 5–16.
  3. Vertiy A. A., Sautbekov S. S., Sirenko Yu. K., Yashina N. P. The effects of diffraction radiation in plane finite and axially symmetric periodic structures. Physical Bases of Instrumentation. V. 2. P. 36–51.
  4. Бровенко А. В., Мележик П. Н., Панин С. Б., Поединчук А. Е. Численно-аналитический метод решения задач дифракции волн на слоисто-неоднородных средах. Физические основы приборостроения. ISBN: 2225-4293. Т. 2. № 1. С. 34–47.
  5. Бровенко А. В., Мележик П. Н., Поединчук А. Е. Спектральные задачи в теории дифракции волн на слоисто-неоднородных средах. ISSN 1028-821х. Радиофизика и Электроника. 2013. Т. 4(18). № 1. С. 6–14.
  6. Бровенко А. В., Мележик П. Н., Панин С. Б., Поединчук А. Е. Дифракция волн на ленточной решётке, расположенной на границе слоисто-неоднородной среды: метод аналитической регуляризации. Известия ВУЗов «Радиофизика». 2013. Т. LVI. № 4. С. 265–276.
  7. Щербак В. В. Конверсия - волны в высшие - волны на каскадах разнопериодных ленточных диафрагм. Всеукр. межведомственный науч.- техн. сб. Радиотехника. 2013. № 173. С. 48–52.
  8. Щербак В. В. Взаимодействие электронного потока и высших синхронных волн полей отражательной периодической решетки. Физические основы приборостроения. Физические основы приборостроения. Москва. 2013. 2, С. 72–79.
  9. Щербак В. В. Диэлектрические окна с плосковершинной характеристикой радиопрозрачности. Радиофизика и радиоастрономия. РИ НАНУ. 2013. 18, 3. С. 272–277.
  10. Щербак В. В. Эффективное преобразование волн или  в волноведущих каналах с - волной. Вісник ХНУ ім. Каразіна, Радіофізика та електроніка. 2013. Т.1067, 22. С. 38–42.
  11. Щербак В. В. Широкополосный поглотитель с непрецизионной решеткой. Физ. основы приборостроения. Москва. 2013. 2, 4. С. 78–82.
  12. Попков О. Ю. Аксіально-симетричні неоднорідності у відкритих резонаторах з відрізками над розмірних хвилеводів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фіз.-мат. наук. Харьків. 2013. 2013. Рукопис.
  13. Кузьмичев И. К., Попков А. Ю. Открытый резонатор для измерения электрофизических параметров веществ. Часть I. Модель резонатора. Физические основы приборостроения. 2013. Т. 2. № 3. С. 94–103.
  14. Кузьмичев И. К., Попков А. Ю. Открытый резонатор для измерения электрофизических параметров веществ. Часть II. Эксперимент. Физические основы приборостроения. 2013. Т. 2. № 4. С. 108-115.
  15. Мирошниченко В. С., Демченко М. Ю., Сенкевич Е. Б. Резонансный способ согласования двойной периодической структуры в Генераторе Дифракционного Излучения. Радиофизика и электроника. 2013. Т. 4(18). № 1. С.26–31.
  16. Демченко М. Ю., Курин В. Г., Сенкевич Е. Б. Экспериментальное исследование клинотронных эффектов в Генераторе Дифракционного Излучения. Радиофизика и электроника. 2013. Т. 4(18). № 3. С.64–68.
  17. Курин В. Г. Экспериментальное исследование двухчастотных режимов в генераторах дифракционного излучения. Радиофизика и электроника. 2013. Т. 4(18). № 1. С. 71–75.
  18. Курин В. Г. Экспериментальное исследование влияния пересечения резонансных областей открытого резонатора дифракционного излучения на уровень его выходной мощности. Радиофизика и электроника. Т. 4(18). № 2. С. 86–90.
  19. Svezhentsev A. Ye., Kryzhanovskiy, Vandenbosch G. A. E. Cylindrical Microstrip Array Antennas with Slotted Strip-Framed Patches. PIER. 2013. V. 139. P. 539–558.
  20. Angermann L., Yatsyk V. V., Yatsyk M. V. Preset field approximation and self-consistent analysis of the scattering and generation of oscillations by a layered structure. Inverse Problems and Large-Scale Computations. Springer Proceedings in Mathematics & Statistics 52. Switzerland: Springer International Publishing. 2013. Chapter 4.P. 41–56.
  21. Yatsyk V. V. System of nonlinear boundary-value problems and self-consistent analysis of resonance scattering and generation oscillations by a cubically polarisable layered structure. Inverse Problems and Large-Scale Computations. Springer Proceedings in Mathematics & Statistics 52. Switzerland: Springer International Publishing. 2013. Chapter 13. P. 199–217.
  22. Ангерман Л., Яцик В. В. Влияние слабых полей кратных частот на процесс резонансного рассеяния и генерации колебаний нелинейными слоистыми структурами. Физические основы приборостроения. 2013. Т. 2. № 1. С.48–71.
  23. Angermann L., Yatsyk V. V. Mathematical models of electrodynamical processes of wave scattering and generation on cubically polarisable layers. Progress In Electromagnetics Research B. 2013. V. 56. P. 109–136.
  24. Ангерман Л., Кравченко В. Ф., Пустовойт В. И., Яцик В. В. Резонансное рассеяние и генерация колебаний канализирующими нелинейными слоистыми средами. ДАН. 2013. Т. 453. № 5. С. 496–500.
  25. Angermann L., Kravchenko V. F., Pustovoit V. I., Yatsyk V. V. Resonance scattering and generation of oscillations by channeling nonlinear layered media. Doklady Physics. V. 58. N. 12. P.535–539.
  26. Angermann L., Shestopalov Y. V., Yatsyk V. V. Mathematical models for scattering and generation of plane wave packets on layered, cubically polarisable structures. Far East Journal of Applied Mathematics. 2013. V. 81. № 1-2. P. 1–31.
  27. Sattorov M., Khutoryan E., Lukin K., Kwon O., Park G.-S. Improved Efficiency of Backward-Wave Oscillator With an Inclined Electron Beam. IEEE Transactions on Electron Devices. 2013. V. 60. Issue: P. 458–463.
  28. Ponomarenko S. S., Kishko S. A., Zavertanniy V. V., Lopatin I .V., Khutoryan E. M., Yefimov B. P., Kuleshov A. N. 400-GHz Continuous Wave Clinotron Oscillator. IEEE Transactions on Plasma Science. 2013. V. 41. Issue: 1. P. 82–86.
  29. Khutoryan E. M., Ponomarenko S. S., Kishko S. A., Lukin K. A., Kuleshov A. N., Yefimov B. P. Autooscillations in O-Type Oscillator at Excitation of Space-Surface Mode in Resonator With a Periodically Inhomogeneous Grating. Izv. Vysh. Uch. Zav. Applied nonlinear. 20013. V. 21. N. 2. P. 9–19.
2014
  1. Кузьмичев И. К., Попков А. Ю. Квазиоптические резонансные системы в технике миллиметрового диапазона. Квазиоптические резонансные системы в технике миллиметрового диапазона. Германия, LAP LAMBERT Academic Publishing. (ISBN: 978-3-659-61763-8).173 c.
  2. Panin S. B., Turetken B., Poedinchuk A. Y., Tuchkin Yu. A. Diffraction from a Grating on a chiral Medium: Application of Analytical Regularization Method. Progress in Electromagnetics Research B. 2014. V. 59. P. 19–29.
  3. Sautbekov S. S., Sirenko Y. K., Yashina N. P., Vertiy A. Rigorous 2D Model for Study of Pulsed and Monochromatic Waves Propagation Near the Earth’s Surface. Hindawi Publishing Corporation International Journal of Antennas and Propagation Volume 2014, Article 1D 158297. 8 P.
  4. Костенко О. О., Масалов С. О., Мележик П. Н. Віктор Петрович Шестопалов. Вісник Національної академії наук України. 2014. № 2. С. 91–98.
  5. Melezhik P., Poyedinchuk A., Yashina N., Granet G. Profile reconstruction of periodic J.Opt. Soc. Am. A. 2014. V. 31. № 5. P. 1083–1089.
  6. Костенко А. К., Масалов С. А., Мележик П. Н. Академик В.П. Шестопалов. Научные достижения и ученики. Наука та науковознавство. 2014. № 2. С. 139–149.
  7. Бровенко А. В., Поединчук А. Е., Мележик П. Н. Численно - аналититческий метод решения задач дифракции электромагнитных волн на неоднородных анизотропных слоях. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2014. Т. 5(119). № 4. С. 12–20.
  8. Черная М. А., Кузьмичев И. К. Теоретический анализ резонаторной системы для измерения хемилюминесценции семян подсолнуха. Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Збірник наукових праць. Серія: "Нові рішення в сучасних технологіях". Харків: НТУ "ХПІ". 2014. № 26 (1069). С. 172–178.
  9. Кузьмичев И. К. Открытый резонатор с отрезком прямоугольного волновода. Радиофизика и радиоастрономия. 2014. Т. 19. № 3. С. 249–257.
  10. Varavin M., Zajac J., Zacek F., Nanobashvili S., Ermak G., Varavin A., Vasilev A., Stumbra M., Vetoshko A., Fateev A., Shevchenko V. New design of microwave interferometer for tokamak Telecommunications and Radio Engineering. 2014. V. 73. N 10, P. 935–942.
  11. Noskov Ya., Еrmak G. P. Measurement Errors and Dynamic Range of Autodyne Vibration Meters. Telecommunications and Radio Engineering. 2014. V. 73. N 20. P. 1843–1861.
  12. Noskov V. Ya. , Еrmak G. P. Signal And Fluctuation Characteristics Of Autodyne Vibration And Displacement Meters. Telecommunications and Radio Engineering. 2014. V. 73. N 19. P. 1727–1743.
  13. Свищев Ю. В. Резонансное повышение добротности собственных колебаний магнитного типа в открытом резонаторе с диэлектрическим шаровым включением. Ю. В. Свищев. Радиофизика и электроника.– Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 5(19). № 1. С.3–8.
  14. Shcherbak V. V. Dielectric Windows with Flat-topped Characteristic of Transparency. Telecom. and Radio Eng., Begell House. V. 73, 20. P. 1781–1790.
  15. Мирошниченко В. С., Ковалев Е. А. Открытая резонасная система с фокусирующим зеркалом, составленным из нескольких отражателей с цилиндрической поверхностью. Радиофизика и электроника.– Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2014. вып.4. С. 73–82.
  16. Белоус О. И., Дудка В. Г., Корнеенков В. К., Сухоручко О. Н., Фисун А. И. Четырехзеркальный открытый резонатор с канавкой на плоском зеркале. Журнал Нано - и электронной физики Суми, изд-во СумГУ. 2014. Т. 6. № 2. 02026-1- 02026-6.
  17. Єрьомка В. Д., Мірошниченко В. С., Демченко М. Ю. Патент на винахід №105215. Україна. МПК H01J25/00. Орбіктрон – генератор дифракційного випромінювання. Інститут радіофізики та електроніки ім О.Я. Усикова Національної Академії наук України. № а2011 13228; заявл. 09.11.2011; опубл. 25.04.2014. Бюл. №8.
  18. Цвык А. И., Желтов В. Н. Аналитическая теория формирования статического электронного потока в пространстве взаимодействия ГДИ. Радиофизика и электроника. Харьков: Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. 2014. Т. 5(19). № 3. C. 76–83.
  19. Idehara, Kuleshov A., Ueda K., Khutoryan E. Power-Stabilization of High Frequency Gyrotrons Using a Double PID Feedback Control for Applications to High Power THz Spectroscopy. Journal of Infrared, Millimeter, and Terahertz Waves, February. 2014. V. 35. Issue 2. P. 159–168.
  20. Khutoryan E. М., Dumbrajs , Nusinovich G. S., Idehara T. Theoretical Study of the Effect of Electron Beam Misalignment on Operation of the Gyrotron FU IV А. Plasma Science, IEEE Transactions. 2014. V. 42 Issue: 6. June. P. 1586 – 1593.
  21. Ponomarenko S. S., Kishko S. A., Khutoryan E. M., Kuleshov A. N., Yefimov B. P. Development of 94 Ghz Bwo-Klynotron With 3-Stage Grating. Telecommunications and Radio Engineering. 2014. 73. N 3. Р. 271–280.

Нагороди

Співпраця

Підготовка кадрів

Співробітники

ПІ та по батькові Вчений ступінь Посада Вчене звання Електронна пошта Телефон робочий Місце  роботи (кімната)
1 Поєдинчук А.Ю. к.ф-м.н. зав. відд. снс chuk@ira.kharkov.ua 720-33-93 73
2 Мірошниченко В.С. к.ф-м.н. заст.зав.відд. снс mirosh@ira.kharkov.ua 720-33-93 20
3 Абдулкадиров В.А. к.ф-м.н. снс снс abduelkad@ira.kharkov.ua 22
4 Бровенко А.В. к.ф-м.н. снс снс 720-33-93 73
5 Єрмак Г.П. к.ф-м.н. снс снс epmak@ira.kharkov.ua 720-35-48
6 Желтов В.М. к.ф-м.н. нс 720-35-48
7 Кузьмичов І. К. д.ф-м.н. провід.нс снс Kuzmichev.igr@i.ua 22
8 Курін В. Г. нс 720-33-93 18, 19
9 Попков О.Ю. к.ф-м.н. нс 22
10 Свіщов Ю.В. к.ф-м.н. cнс снс YuSvishchov@mail.ru 720-33-93 70
11 Сенкевич О.Б. к.ф-м.н. снс 720-33-93 18, 19
12 Свєженцев О.Є. д.ф-м.н. снс снс alexan1999@yandex.ru 720-33-93 73
13 Трощило О.С. мнс atroschylo@i.ua 720-33-93 73
14 Щербак В.В. к.ф-м.н. снс снс 720-33-93 73
15 Яшина Н.П. к.ф-м.н. снс снс yashinanp@ira.kharkov.ua 720-33-93 70
16 Яцик В.В. к.ф-м.н. снс снс 22
17 Васильев О.С. мнс Vasiliev@ira.kharkov.ua
18 Стумбра М.А. мнс Stumbpa@ira.kharkov.ua
19 Фатєєв О.В. мнс fateev@ira.kharkov.ua
20 Крутінь Ю.І. к.ф-м.н. гл. інж. 720-33-93 73
21 Варавін А.В. мнс Vapavin@ira.kharkov.ua
22 Кожушко В.В. вед.іинж 720-33-92
23 Дудка В.Г. вед. інж 720-33-93 73

Print Friendly