Оголошено конкурси на здобуття стипендій Президента України для молодих вчених і НАН України для молодих вчених й проведення атестації стипендіатів Президента України та стипендіатів НАН України

18 серпня Інститут відвідали з робочим візитом президент Національної академії наук України академік НАН України А.Г.Загородній та віцепрезидент НАН України академік НАН України В.Л.Богданов. В зустрічі взяли участь голова ПСНЦ НАН і МОН України академік НАН України В.П.Семіноженко, директор РІ НАН України чл.-кор. НАН України В.В.Захаренко та учений секретар ПСНЦ НАН і МОН України Ю.В.Калекін.

Метою візиту було ознайомлення зі станом будівель Інституту та РІ НАН України.




В очікуванні гостей:

На початку візиту:

Фото зі співробітниками Інституту:

Гості оглянули стан корпусів Інституту та РІ НАН України:

Завершення візиту:

Запланований на червень другий український мікрохвильовий тиждень (IEEE Ukrainian Microwave Week), який мав пройти у Харківському національному університету імені В. Н. Каразіна цього року, був вимушено перенесений на листопад та оргкомітет все ще сповнений бажання організувати його на високому рівні.
Український Мікрохвильовий Тиждень організований, щоб об’єднати кілька міжнародних конференцій, семінарів і симпозіумів з мікрохвиль, антен і радарів, які традиційно проводяться в Україні. У результаті у 2020 році чотири конференції IEEE (MSMW, ICATT, MRRS та UWBUSIS) були об’єднані в одну спільну подію IEEE Ukrainian Microwave Week. У 2022 році до Тижня також приєдналася ще одна конференція IEEE – DIPED.

У центрі уваги тижня 2022 року – мікрохвилі, міліметрові та субміліметрові хвилі, теорія та методи антени, радар і дистанційне зондування, надширокосмугові та ультракороткі імпульсні сигнали, електромагнітні прямі та обернені задачі, електромагнітна теорія, геомагнетизм та акустика.
Секція IEEE Ukraine, добре знаючи складну економічну ситуацію в Україні цього року, зробила участь у конференціях IEEE Ukraine 2022 для українців безкоштовною. Потрібно лише заповнити форму заявки, розміщену на сайті Тижня.
Кінцевий термін прийняття анотацій 16 вересня 2022.

Вітаємо старшого наукового співробітника Інституту, доктора фізико – математичних наук, заслуженого вчителя України Захара Майзеліса з успіхом підготовленої ним команди Харківського ліцею №161 “Імпульс”, яка успішно виступила на XXV міжнародному турнірі юних фізиків в Румунії.
Харківська команда здобула срібні медалі серед 25 команд. Склад команди: Іван Бортновський, Антон Бухтатий, Єлизавета Кумечко, Ганна Бєляєва.

Реалії військового часу розділили колектив нашого Інституту на сотні локальних осередків, рознесених країною та закордонням. Ми пишаємося нашими співробітниками, які в лавах Теороборони захищають Україну, щиросердно дякуємо тим, хто в найгарячіші часи початку війни зберігав не лише Інститут, але й життя жителів мікрорайону, рятуючи їх в бомбосховищах. Звісно, кожен з нас зараз знаходиться у своїх умовах, намагається призвичаїтись до них, налагодити своє життя і життя своєї родини. Але ми разом, не зважаючи на війну. Підтримуємо зв’язок і намагаємося робити свою наукову справу якнайкраще.
Хочемо познайомити вас з тим, як живе зараз в прифронтовому Харкові невеликий (біля 40 осіб) колектив співробітників Інституту, які мають змогу приходити в Інститут і беруть участь в роботі з його відновлення.

В травні ми побачили Інститут… Він безпосередньо знаходився в зоні бойових дій, і усі його будівлі та інфраструктура зазнали серйозних пошкоджень.

Плауен наразі одноповерховий

Плауен (колишній другий поверх)

Плауен (колишній дах)

Понад 600 вікон в Інституті розбито

Інститутська Волга

Дах головного корпусу

Корпус Експериментального виробництва

Останній поверх головного корпусу

Кожного дня ми намагаємось робити щось для збереження і відновлення Інституту. Серед безлічі проблем, з якими ми стикаємось, необхідність прибирати розбите скло та закрити чимось вікна, врятувати вціліле обладнання від атмосферних та людських факторів, відводити дощову воду в приміщеннях, що залишились без даху, укріпляти та відновлювати стіни, ремонтувати комунікації тощо.

Серед прифронтових та побутових особливостей нашого сьогодення, наприклад, регулярні обстріли та відсутність протягом тривалого часу будь-якого міського транспорту в небезпечний район, де знаходиться Інститут… Деякі наші співробітники стали велосипедистами, хтось ходить пішки, деякі під’їжджають якнайближче транспортом, хтось використовує навіть таксі, щоб приїхати на роботу.

Можливо, хтось спитає: навіщо ви це робите??? Чи можна вашими зусиллями щось реально покращати на цьому попелищі? Чи треба взагалі щось робити вже зараз, бо все це слід відновлювати з нуля?

Такі питання мають право виникати. Проте ми бачимо сенс в тому, щоб зараз захистити приміщення від дощу та бруду, убезпечити вціліле обладнання, надати можливість вже зараз працювати в Інституті тим, хто може працювати навіть за сучасних обставин, максимально підготуватися до прийдешньої зими в умовах без опалювання. Хто ще це зробить, як не ми? Така наша думка, і саме так ми обґрунтовуємо необхідність щодня приходити на роботу і щось корисне робити крок за кроком всупереч тим, хто щодня і щоночі цілить в нас ракетами і всіляко намагається фізично знищити нас.

Ми розуміємо, що допомога держави прийде вже після того, як буде вирішено найбільш важливі для усіх нас питання і станеться ПЕРЕМОГА. Поки ж що ми щоденно стикаємося з новими проблемами і шукаємо способи їх вирішення. Ми не втрачаємо жаги до пошуку нового, підтримуємо один одного і сподіваємося на ПЕРЕМОГУ і ВІДРОДЖЕННЯ НАШОГО ІНСТИТУТУ. Задля цього живемо і працюємо.

Деякі результати наших зусиль вже можна побачити.