Фінальний етап XХІХ Всеукраїнського турніру юних фізиків пройшов дистанційно 24-29 січня на базі Рішельєвського наукового ліцею в Одесі.

У ньому взяли участь 12 команд з восьми областей України. Харків представляли три команди: збірна міста Харкова «Момент імпульсу», збірна «НБ» закладів середньої освіти Новобаварського району та команда «Кварк» закладів середньої освіти Холодногірського району.

Змагання проводилися онлайн, незважаючи на обстріли та відключення електроенергії, і у перший же день під час повітряних тривог гра тричі припинялася.

У підсумку перемогла збірна «Момент імпульсу» під керівництвом доктора фізико-математичних наук, заслуженого вчителя України Захара Майзеліса. У її складі виступали учні ліцею №161 «Імпульс» Іван Бортновський, Анна Бєляєва, Антон Бухтатий та учні фізико-математичного ліцею №27 Кирило Владико та Микита Кирпичов.

Друге місце виборола команда «НБ», а третє – збірна «Кварк».

12.01.2023 відбувся захист докторської дисертації колишньою співробітницею відділу 23 Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України Оксаною Шрамковою в Університеті Ренн 1, Франція. Один з 6 членів жюрі із захисту (вченої ради) – завідувач лабораторії 13/1 Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова, д.ф.-м.н., проф. Носич О.Й.

Адміністрація Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України із сумом повідомляє, що 21 листопада 2022 року на 94 році життя помер доктор фізико – математичних наук, професор, Директор СКТБ ІРЕ НАН України Іван Михайлович БАЛАКЛИЦЬКИЙ.

Іван Михайлович Балаклицький народився 1 листопада 1929 р.

У 1960 р. він закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького за фахом «радіофізика та електроніка».

З 1960 по 1966 р.р. працював на ПЯ 67 на посадах інженера та начальника лабораторії.

У 1966 р. І. М. Балаклицький був запрошений на роботу до відділу теоретичної електроніки Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР, який очолював майбутній директор ІРЕ НАН України професор В.П.Шестопалов, і де працював послідовно займаючи посади заступника завідувача відділом, завідувача науково – дослідної групи, завідувача лабораторії та завідувача науковим відділом. У 1970 р. І. М. Балаклицький захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико – математичних наук. У 1975 р. отримав звання старшого наукового співробітника. У 1984 р. захистив докторську дисертацію. У 1991 р. отримав звання професора за спеціальністю «радіофізика».

При безпосередній активній участі І.М.Балаклицького в Інституті було створено у 1974р. Спеціальне конструкторське–технологічне бюро – СКТБ.

І.М. Балаклицький був беззмінним директором цієї великої науково – технічної установи, яка успішно працювала понад 25 років. Головною задачею цієї установи було впровадження унікальних розробок Інституту в системи радіолокації, зв’язку, оборонні технології, в оснащення штучних супутників Землі.

Під керівництвом І.М. Балаклицького планувались і здійснювались масштабні експедиційні радіофізичні дослідження Світового Океану.

І.М. Балаклицький – був відомим вченим, визнаним фахівцем, науковий доробок якого є вагомим внеском у розвиток радіофізики та електроніки. Ним проведено великий цикл фундаментальних досліджень зі створення нового класу джерел когерентного випромінювання міліметрового діапазону хвиль – генераторів дифракційного випромінювання (ГДВ), результати якого узагальнені в монографіях і понад 200 наукових публікаціях. Під керівництвом І.М. Балаклицького було підготовлено та захищено 7 кандидатських дисертацій.

До останнього Іван Михайлович не втрачав зв’язку з наукою, з Інститутом і передавав накопичений ним унікальний науковий досвід співробітникам Інституту.

Світла пам’ять про Івана Михайловича назавжди залишиться у серцях його рідних, друзів , учнів, колег, співробітників Інституту – усіх, хто знав і спілкувався з ним.

На сайті освітньої платформи «КУНШТ» опубліковано статтю “Вибухові vs. електромагнітні хвилі” про наш Інститут. Стаття опублікована за результатами візиту кореспондентів журналу «Куншт» (Лесь Белей та Валентин Кузан).

Національний фонд досліджень України опублікував статтю Світлани Галата “Нанолазери з графеновими резонаторами: важливо для науки і економіки” про проєкт науковців нашого Інституту «Електромагнітне моделювання мікро та нано лазерів з резонансними графеновими елементами, на порозі стаціонарного випромінювання», який переміг у конкурсі «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» Національного фонду досліджень України і до початку російського вторгнення в Україну отримав грантове фінансування Фонду.