1. Основним напрямом наукової роботи відділу є радіо- та геофізика, зокрема дослідження поширення радіохвиль в атмосфері, над поверхнею розподілу, радіолокація.

Роботи за цими напрямами розпочаті в 1946 – 1948 рр. в лабораторії поширення радіохвиль Харківського фізико-технічного інституту (ХФТІ АН УРCР) під керівництвом професора Брауде С.Я., а потім, починаючи з 1955 р., продовжені в ІРЕ АН УРСР його колегами та учнями – Островським І.Е., Тургенєвим І.С., Разсказовським В.Б., Ваксером І.Х., Шульгою В.Ф., Рязанцевим В.Ю., Ківвой Ф.В. та ін. Вагомий внесок в розвиток цих досліджень внесли представники теоретичної школи – Герман В.Л., Канер Е.А., Басс Ф.Г., Бліох П.В., Фукс І.М., Фрейліхер В.Д. та ін. [1].

Значні об’єми робіт по дослідженню поширення радіохвиль у Світовому океані, ініційовані роботами відділів № 31 і № 32, виконані спеціальним конструкторсько-технологічним бюро, керівниками якого були д.ф.-м.н. Балаклицький І.М., к.т.н. Лисов Г.В., к.т.н. Рязанцев В.Ю. та ін.

Умовно ці дослідження можна розділити:

• поширення радіохвиль ВЧ-НЗВЧ діапазонів над шорсткою поверхнею розділу, переважно загоризонтне, над морем і океаном, при ковзних кутах місця;
• радіометеорологічні дослідження параметрів атмосферного пограничного шару: температури, вологості, детермінованих і випадкових структур діелектричної проникності повітря, гідрометеорів, інверсійних шарів, турбулентності, у тому числі анізотропної;
• розсіяння радіохвиль природними і антропогенними об’єктами; виявлення, вимір параметрів, розпізнавання образів радіолокаційних морських і аеродинамічних об’єктів.

Загоризонтне поширення радіохвиль (ЗГ ПРХ).

Однією з його фундаментальних особливостей  в природному середовищі, особливо за горизонтом, є їх нестаціонарний характер, що відбиває практично необмежені різноманіття взаємодії електромагнітного (ЕМП) поля і довкілля. Вплив довкілля наростає зі збільшенням часу спостереження і дистанції між кореспондуючими пунктами. У радіолокації, навігації і зв’язку разом з відомими механізмами рефракції, дифракції, відбиття, поглинання та ін. виявлені і досліджуються нові явища, що розглядалися раніше як випадкові, наприклад, хвилевід випару над морською поверхнею, піднесені інверсійні шари температури і вологи конвективного і адвективного походжень, анізотропна турбулентність метеорологічних параметрів атмосфери та ін., які мають вирішальне значення в ЗГ ПРХ в різних акваторіях Світового океану, прилеглих до них материків і внутрішніх морів,  Арктиці, Антарктиді та ін.

Основні результати цих досліджень опубліковані у збірці [2], а також узагальнені у базах даних, включених в радіофізичний атлас Світового океану [3], який все ще вимагає накопичення первинних даних і статистичних обгрунтувань, у тому числі за допомогою розвитку космічних технологій моніторингу довкілля і об’єктів в ньому в режимах on – line і післядетекторного накопичення [4].

У проблемі ЗГ ПРХ над Світовим океаном  проведені грунтовні метеорологічні і радіофізичні дослідження. Організовані й успішно завершені 13 комплексних наукових експедицій в різні акваторії, включно льодове узбережжя Антарктиди, захищені 5 докторських і більше 20 кандидатських дисертацій. Узагальнені результати цих досліджень показали, що послаблення радіохвиль метрового, дециметрового і сантиметрового діапазонів над океанською поверхнею за межами радіогоризонту істотно менше, ніж над сушею. Максимальні відмінності спостерігаються в дециметровому і сантиметровому діапазонах хвиль, що обумовлено хвилеводом випарів висотою до 30 метрів, рефракцією і інверсіями. У метровому діапазоні цей хвилевід є закритичним, а в короткохвильовій частині НВЧ (λ ≤ 3 см) та НЗВЧ діапазонах – в  ньому переважають ефекти поглинання і висвічення при кутах, більше критичних, внаслідок шорсткості його нижньої і верхньої меж, а також просторової неоднорідності по висоті. Виміряні залежності множника послаблення радіохвиль на дистанціях до 1000 км, при висотах вимірювальних пунктів h = (0-40) м у різних географічних районах Світового океану (квадрати Марсдена), в різні сезони року за різних синоптичних умов. Ці дані використані при розробці суднових, авіаційних, космічних і берегових  радіотехнічних систем, а також для перевірки теоретичних моделей поширення радіохвиль над морською поверхнею.

Гідрометеори.

Вивчення впливу дощу, снігу, льоду, туману, що обумовлені дисперсійними властивостями  діелектричної проникності води в широкому діапазоні частот та температур в роботах відділу завжди носило пріоритетний характер. У НЗВЧ і терагерцевому (ТГц) діапазонах з технічних причин експериментальні дослідження завжди йшли з помітним відставанням. У зв’язку з розвитком елементної  і приладової баз НЗВЧ і ТГц діапазонів проведені розробки теоретичних моделей з урахуванням діелектричної проникності води в широкому діапазоні температур (-10^оС ÷ +70^оС) та частот 0,03÷3 ТГц (λ=10÷0,1 мм). За останній час розроблена модель, обгрунтована на припущенні, що діелектрична проникність води в ТГц діапазоні обумовлена впливом розташованих поряд з ним смуг підвищеної діелектричної поляризації. У мікрохвильовому діапазоні – відомої релаксаційної Дебаївської смуги, а в далекому ГІЧ діапазоні – рядом смуг резонансної поляризації, у тому числі найближчої до ТГц діапазону лінії Полі з центром 62 мкм. Модель забезпечує точність розрахунку частотної і температурної залежності діелектричної проникності води з точністю 4-5 % практично в усьому частотному діапазоні. [5, 6].

При прогнозуванні впливу дощів на роботу РЕС врахована їх інтенсивність і функція розподілу дощових крапель за розміром. Для систем мікрохвильового діапазону відомі декілька апробованих розподілів (Маршалла-Пальмера, Лоуса-Парсонса, логнормальні і Г-поширення). Їх застосування на частотах більше 100 ГГц проблематичне, оскільки більшість з них не відбиває розподілу дрібних дощових крапель з діаметром 0,05÷0,6 мм. На відміну від мікрохвильового діапазону, де довжина хвилі порівняна з розміром великих і середніх дощових крапель, в ТГц діапазоні довжина хвилі співмірна з діаметрами дрібних крапель, що раніше не враховувалося. У них виникають резонанси Мі, що визначає їх основний вклад в загасання випромінювання.

Для ТГц діапазону запропоновано новий розподіл дощових крапель за розміром, який в області дрібних крапель узгоджується з емпіричними даними, а в області більших – зберігає точність розподілів, традиційно використовуваних в мікрохвильовому діапазоні. При створенні радіотехнічних систем КВЧ і ТГц діапазонів розглянуті кутові характеристики розсіяння випромінювання опадів. Вимірювати індикатриси розсіяння технічно складно, тому їх отримують переважно розрахунковим шляхом. Для мікрохвильового діапазону можна скористатися таблицями індикатрис розсіяння, але для ТГц діапазону такі дані відсутні. Проведені розрахунки індикатрис розсіяння хвиль мікрохвильового, КВЧ і ТГц діапазонів дощовими краплями. Вони оформлені у вигляді баз даних і використовуються для розвитку теорії  і практичних застосувань в радіолокації і радіозв’язку (Роєнко А.М., Малишенко Ю.І., Костіна В.Л.).

Розсіяння радіохвиль природними і антропогенними об’єктами.

Відомо, що робота радіоелектронних засобів (РЕЗ) супроводжується перешкодами, обумовленими шумами приймача і розсіянням зондуючих сигналів поверхнею розділу – сушею, рослинністю, місцевими предметами, бурхливим морем та ін. При розпізнаванні образів радіолокаційних об’єктів усередині і зовні заданих класів, до перешкод також відносяться їх відбиття від інших об’єктів, що не дозволені смугою частот зондуючих сигналів і способом прийому в визначених ознакових просторах. Розроблені методи і засоби розпізнавання образів в лінійних, кутових, поляризаційних і спектральних ознакових просторах, а також резонансні механізми розсіяння зондуючих сигналів об’єктами радіолокації  і елементами їх конструкцій. Показана висока цільова ефективність когерентних радіосистем, у тому числі зондуючих сигналів радіолокації з великою базою при виявленні, вимірі координат і розпізнаванні об’єктів окремих класів і усередині заданих класів. (Ківва Ф.В., Шапіро О.А., Горобець В.М., Зотов С.М., Головко М.І.) [7 – 9].

Враховуючи нестаціонарний характер перешкод, обумовлених ПРХ в пограничному шарі атмосфери, обгрунтовані перспективи розвитку адаптивних РЕС в нелінійних ознакових просторах, апріорі пов’язаних з параметрами об’єктів розпізнавання.

У проблемі “Сонце – тропосфера” під час сонячних протонних подій (СПП) уперше показано, що на трасі геостаціонарний ШСЗ – Земля після СПП вірогідність появи завмирань глибиною до 10 дБ зростає в 5÷10 разів в порівнянні з доспалаховим періодом. Згідно запропонованої моделі у верхніх шарах атмосфери виникають аерозольні шари, що  впливають  на її енергетичний баланс (5-10%) і призводять до інтерференційних завмирань внаслідок багатопроменевого поширення радіохвиль (Гончаренко Ю.В.) [10].

Розроблена і веріфікована методика визначення гідростатичної і вологої компонент тропосферної затримки сигналів за допомогою GPS. Проведені порівняння реальних затримок з розрахунковими на 10 тропосферних моделях. Встановлені найкращі в середньоквадратичному сенсі моделі для середньоширотної тропосфери, що описують загальний вміст вологи над Харківським регіоном. Створена карта вологовмісту атмосфери для різних сезонів року в Харківській області (Коворотний О.Л., Горобець В.М, Гончаренко Ю.В., Ківва Ф.В.) [11 – 13].

Запропоновані і апробовані в діапазонах радіо і оптичних хвиль методи прямого виміру ізотропії простору. Розрахункові значення чутливості вимірювальних пристроїв до величини анізотропії склали 108 м/с і 26 м/с. Експериментальні дослідження проведені поблизу м. Харків в 1998 – 2014 рр. Отримано статистично-значимий об’єм результатів експериментальних досліджень. Результати зіставлені з підсумками оптичних експериментів і не суперечать результатам відомих робіт. Показана спостережливість і повторюваність результатів, отриманих різними авторами в різних географічних районах, за допомогою різних методів вимірів і в різних діапазонах частот (Галаєв Ю.М.) [14, 15].

2. Розсіяння акустичних хвиль в морському середовищі і донних осіданнях [16 -22].

У останнє десятиліття отримали подальший розвиток фундаментальні і прикладні дослідження  процесів дегазації дна Чорного моря, що включають:

• вивчення механізмів і характеристик зворотнього розсіяння звуку активними газовиділеннями з морського дна;
• розвиток методів і засобів дистанційної акустичної діагностики газовиділяючих джерел;
• натурні дослідження проявів дегазації (газових факелів) на дні Чорного моря гідроакустичними методами.

Актуальність тематики обумовлена необхідністю розширення енергоресурсної бази України, у тому числі з використанням ресурсного  потенціалу Азово-чорноморського басейну. Відомо, що в глобальному масштабі існує  кореляція між кількістю активних газопроявів у вигляді бульбашкових газових факелів з морського дна і запасами вуглеводнів в окремих продуктивних провінціях. При цьому газові факели можуть служити однією з пошукових ознак перспективних накопичень  вуглеводнів .Відомості про локалізацію газовиділень і об’єми газовіддачі дна потрібні також для вирішення широкого кола завдань, пов’язаних з вивченням екологічної і довкілляутворюючої ролі донної емісії метану, що відноситься до “парникових” газів. Ці дослідження включені в число пріоритетних Постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 07.09.2011р.

Основні наукові результати:

• Розвинено новий чисельно-аналітичний метод вирішення завдань розсіяння звукової хвилі на акустично м’якому тілі обертання для випадку поля, що довільно падає. На цій основі розроблена модель для інтерпретації і інверсії даних акустичного зондування в параметри газовиділень з морського дна, що враховує зміну форми газових бульбашок зі збільшенням їх розмірів. Модель веріфіковано за даними лабораторних експериментів.
• Розроблено новий метод і чисельний алгоритм вирішення зворотньої задачі об’ємного розсіяння звуку в інтенсивних газових факелах. В результаті чисельних експериментів показана можливість відновлення розмірних спектрів на обмеженому наборі частот зондуючих сигналів, що допускає практичну реалізацію.
• Проведені натурні гідроакустичні дослідження вогнищ газово-грязьового вулканізму дна Чорного моря в 6-ти комплексних експедиціях НАН України. За допомогою апаратно-програмних комплексів, створених на базі акустичних систем НДС “Професор Водяницький” і “В. Паршин” виявлено близько 900 газовиділяючих джерел на зовнішньому шельфі і континентальному схилі в північно-західній частині і Керченсько-Таманському секторі Чорного моря. Більше 300 з них (включаючи 3 глибоководних) і 4 грязьові вулкани виявлені уперше. Створені каталоги і електронні карти розташування газових факелів, а також 3d-зображення рельєфів дна на газовиділяючих полях. Отримані дані розширюють уявлення про поширення газовиділень на континентальному схилі, їх зв’язки з відкладеннями газогідратів і підтверджують перспективність досліджених районів на вміст вуглеводнів.
• За даними натурних досліджень визначені морфометричні параметри більше 800 газових факелів, сили поодиноких газових викидів, коефіцієнти об’ємного розсіяння звуку у факелах, їх імовірнісні розподіли і частотні залежності. Вивчені механізми, а також середні енергетичні і флуктуаційні характеристики зворотнього розсіяння звуку при тонально-імпульсному зондуванні на частотах 3.2 – 120 кГц. Результати досліджень можуть служити основою  для вибору оптимальних режимів дистанційних вимірів і інтерпретації даних акустичного зондування газовиділень,а також для  обліку впливу ревербераційних перешкод від газових факелів при виявленні підводних об’єктів,  при  роботі навігаційних, зв’язних систем і організації служб гідроакустичного захисту акваторій.
• Розроблена методологія дистанційного визначення динаміки бульбашкових скупчень в інтенсивних газових факелах за відсутності умов просторового розділу ехолотом окремих бульбашок. Запропонований і розвинений оригінальний метод рішення цієї задачі, що використовує просторово-часовий кореляційний зв’язок ехо-сигналів від різних елементів факела. За допомогою імітаційного і лабораторного моделювань встановлені головні причини декорреляції ехо-сигналів та умов застосування кореляційного методу визначення середньої швидкості спливання газових бульбашок в потужних факелах. Підсумки цих досліджень і розробок опубліковані в 3 монографіях, 12 статтях і 6 звітах, а також доповідях на міжнародних і вітчизняних наукових семінарах. (Любицький А.А., Омельченко А.В., Бережная Н.Д., Ломейко А.І., Узленков О.В., Пучков В.В., Севенко А.А.).

 

3. Разом з традиційними науковими напрямами, пов’язаними з поширенням і розсіянням електромагнітних і акустичних хвиль в різних середовищах, в останнє десятиліття розвинуто напрямок, пов’язаний зі впливом електромагнітних хвиль на різні речовини, включаючи біологічні об’єкти.
   • Вплив електромагнітних і акустичних полів на біологічні об’єкти (БО) [23 -26].

 

У зв’язку з міждисциплінарним характером ці дослідження проводені спільно з відділом краплинних інфекцій ДУ “ІМІ ім. І. І. Мечникова” АМНУ (керівник, д.м.н., проф. Бабіч Є.М.).

Мета дослідження полягає у вивченні впливу електромагнітних і акустичних випромінювань на насіння рослин, мікроорганізми, клітини, тканини, органи тварин і людей. Актуальними є:

• пошук організації електромагнітних сигналів, що грується на  системних принципах їх  синтезу, – прості і складні, детерміновані, такі, що містять резонансні частоти їх поглинання, випадкові та ін.;
• вибір класів БО, на яких верифікується вплив електромагнітних і акустичних полів при їх окремих  і поєднаних  діях;
• розробка нових хіміко-фізичних методів в мікробіології, медицині, сільському господарстві, а також при розгляді екологічних питань, пов’язаних зі зростанням антропогенезу, у тому числі проведене наукове обгрунтування нормування  гранично- допустимих рівнів (ГДР) для населення і професіоналів.

За результатами спільних досліджень  опубліковано 17 статей, 13 тез, 10 звітів, отримано 2 патенти.

Основні результати  цих робіт зводяться до наступного:

При виборі параметрів низькоінтенсивних ЕМП доцільно виходити з системних принципів синтезу, що максимізують відстань між сигналами і перешкодами в просторі час-частота з їх подальшим розділенням за ієрархічним принципом. При моделюванні БО в класі лінійних систем методично доцільно досліджувати їх частотні, фазові і (чи) імпульсно-перехідні характеристики.

Експериментально встановлена можливість модифікації показників БО за допомогою їх опромінення низькоінтенсивним ЕМП і ультразвуком (УЗ) при їх окремій і поєднаній дії. Для насіння рослин досліджені енергія проростання і середня довжина коренів. Для бактерій – кінетика зростання і колоніє- утворення; біохімічні ознаки: швидкість розщеплювання глюкози, крохмалю, уреазы; чинники колонізації і інвазії: адгезія, нейрамінідазна, гіалуронідазна, антікомплементазна, плазмокоагулазна і α-амілазна активності; токсиноутворення; активність ферментів, що асоціюються з ЦТК: НАД- залежної дегідрогенази і цитратсинтетази, а також чутливість до антибактеріальних препаратів.  Для бактерійних токсинів і анатоксинів – міра активності, що оцінюється по зміні реакції флокуляції, показників токсичності і безпеки, а також по зміні гетерохроматину в ядрах клітин букального епітелію людини, по здатності впливати на біологічну активність мікроорганізмів при дії на них опроміненого дифтерійного токсину. Показано, що ЕМП впливає на морфологічні і функціональні властивості БО, зокрема на енергію проростання насіння рослин, а також метаболічні процеси  у бактерій, що призводить до збільшення мікробної маси і дозволяє скоротити терміни отримання бактерійних токсинів у виробничих умовах.

Експериментально встановлена можливість за допомогою ЕМП впливати на активність бактерійних токсинів, які при взаємодії з бактерійними культурами змінюють їх властивості, що дозволяє застосовувати токсини як засоби антагонізму в мікробних ценозах. Проведена оцінка токсичної дії дифтерійного токсину на клітини макроорганізмів, показана здатність за допомогою ЕМП знижувати негативний вплив екзо- і ендотоксинів на ядерний геном эукариотичних клітин. Вивчена можливість отримання дифтерійного анатоксина за допомогою хімічних і фізико-хімічних чинників. Показана ефективність застосування УЗ при отриманні окремих дериватів дифтерійного токсину, що дозволяє отримати безпечнішу вакцину при пониженому вмісті в ній формаліну. Це відкриває перспективу для розробки нових фізичних технологій у вакцинології, а також використання ультразвуку для звільнення мікробних клітин від поверхневих антигенів.

Виявлена залежність біологічного відгуку від частоти дії, загальної ширини спектру і його спектрального розподілу,. Експериментально виявлено, що дія ЕМП на БО може бути пригноблюючою, нейтральною і стимулюючою. Проведена верифікація газової моделі взаємодії електромагнітного поля з БО. Особлива увага приділена частотним діапазонам 42,2 ГГц, що призводить у більшості випадків до пригноблення функціональних показників БО внаслідок  поглинання електромагнітного поля озоном, і 61,0 ГГц, що чинить  стимулюючу дію на резонансній частоті поглинання киснем.

Показана можливість цілеспрямованої модифікації біологічних показників при безпосередній і опосередкованій дії ЭМП на БО через воду і середовища, що містять воду. Встановлена ефективність опосередкованої дії опроміненої води при збереженні загальних тенденцій, що підтверджує водно-дисипативну модель взаємодії ЕМП і БО.

Спостерігається немонотонна залежність біологічного відгуку від часу дії сигналу, що визначає конкурентність між дією (стресом) і адаптацією до нього.

Ефективність дії ЕМП залежить від початкового стану БО (правило “початкового рівня”), який визначається часом і умовами зберігання, впливом зовнішніх фізичних чинників, фазою зростання і ін. Показана можливість за допомогою дії ЭМП частково або повністю відновлювати втрачені функції БО (принцип Ле-Шательє), що визначається мірою ушкодження БО.

Проведена оцінка впливу антропогенних ЕМП на людину, у тому числі порівняльний аналіз осяжних наслідків впливу на здоров’ї жителів м. Чугуєва, Харківської області, опромінених приводною РЛС ПРВ-11 аеродрому. На базі аналізу інтенсивних чинників захворювань більше 3000 жителів, представленого Харківською обласною санітарно-епідеміологічною службою ,встановлений підвищений рівень захворюваності населення, що знаходиться в умовах дії імпульсних електромагнітних полів НВЧ-діапазону. Відмічено збільшення кількості новоутворень і психічних розладів, зростання захворювань нервової і ендокринної систем. Спостерігається тенденція наростання захворюваності з часом, що свідчить про наявність кумулятивного ефекту. Установлено немонотонний характер захворюваності в різних вікових групах. (Коваленко О.І., Ківва Ф.В., Мовчан Л.М., Бабіч Є.М., Калініченко С.В.).

• Вплив ЕМП ВЧ діапазону на речовини, у тому числі грунт, пісок, глину, цеоліти, силікагелі та ін. ВЧ і НВЧ-сушка речовини.

У електроенергетиці для передачі і перетворення енергії одним з основних компонентів системи є силові трансформатори, заповнені трансформаторною олією, що виконує функції охолодження і електроізоляції обмоток. В процесі експлуатації в олію потрапляють волога і домішки, утворюються продукти старіння, що погіршуть її експлуатаційні характеристики, тому підлягають видаленню. Однією з найбільш небезпечних домішок в трансформаторній олії є вода, що поглинається олією з атмосфери.

Існуюча технологія  регенерації олій базується на її  дегідратації шляхом пропускання  через сорбенти, де використовуються цеоліти, силікагелі та ін. водопоглинаючі речовини. Після їх насичення вологою сорбенти підлягають сушінню та  регенерації.

Для виконання пріоритетних для України напрямків досліджень і розробок в  енергетиці і енергозбереженні   (Постановою Президії НАН України №290 від 28.04.2009р.) успішно виконано інноваційний проект “Адсорбер”. У ньому розроблена унікальна технологія сушіння речовини [27, 28], що має комплексну діелектричну проникність, наприклад сорбентів, в електромагнітному полі КВ діапазону. У її основі лежить ефект об’ємного розсіяння енергії ЕМП в речовині, її нагріві з подальшим видаленням водяної пари з адсорбера шляхом його примусового вакуумування і вентиляції.

Головною перевагою нової технології є підвищення продуктивності сушіння в 2 – 3 рази, а також збереження адсорбційної місткості дорогих сорбентів і, як наслідок, збільшення кількості циклів їх регенерації з 2-х до 10 і більше разів. Технічний ККД установки піднятий до 60 – 80 % замість 10 – 20 %. Установка впроваджена в шести Обленерго України. Технологія може знайти застосування для реставрації унікальних об’єктів,  що зазнали неконтрольованої випадкової або примусової дії вологи та грибкових захворювань (Горобець В.М., Ківва Ф.В., Головко М.І., Зотов С.М.).

Перелік джерел

1. Институт радиофизики и электроники им. А.Я. Усикова НАН Украины. 50 лет / Редкол.: В.М. Яковенко (отв.ред.) и др. – Харьков: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. 2005.  – 612с: ил.
2. Радиофизические исследования Мирового океана / Сб. научных трудов ИРЭ НАН Украины. – Харьков, 1992. – 200с.
3. Ерёмка В.Д. Особенности распространения радиоволн над морской поверхностью / В.Д. Ерёмка, В.А. Кабанов, Ю.Ф. Логвинов, И.М. Мыценко, В.Б. Разсказовский, А.Н. Роенко // Москва–Киев–Минск-Севастополь: Вебер, 2013. – 220 с.
4. Kovorotniy A.L. Influence of water and water-acid aerosols on troposphere energy balance during sun-proton events (SPE) in the high-altitude areas / A.L. Kovorotniy, Y.V. Goncharenko, V.N. Gorobets // Journal of Applied Electromagnetism, Athens, Greece.- 2011. – 13. №. 3. – P. 1-8.
5. Малышенко Ю.И. Модель диэлектрической проницаемости воды в микроволновом и терагерцевом диапазонах волн / Ю.И. Малышенко, В.Л. Костина, А.Н. Роенко // УФЖ. – 2007.- 52, № 2. – С. 158-164.
6. Malyshenko Yu.I. Terahertz Radio Waves Specific Attenuation Due to Rain with Small Raindrop / Yu.I. Malyshenko, A.N. Roenko // Journal of Atmospheric Electricity. – 2014.-34, No.1. – P. 9-19.
7. Гутник В.Г. О влиянии обратного рассеяния радиоволн морской поверхностью на эффективность РЛС миллиметрового диапазона / В.Г. Гутник, В.Н. Горобец, Ю.В. Гончаренко, С.М. Зотов // Радиотехника, -М., №6, 2010, С.15-22.
8. Gorobets V. Adaptive Moving Target Indication in a Windblown Clutter Environment / V. Gorobets, V. Gutnik, Yu. Goncharenko, G. Farquharson // IEEE Transaction on Aerospace and Electronic Systems. -2014. – 50, № 4. – P.2989-2997.
9. Горобец В. Н. Математическая модель радиолокационного образа корабля на морском волнении / В.Н. Горобец, В.Г. Гутник, С.М. Зотов, Ф.В. Кивва, А.А. Шапиро // Радиофизика и электроника. – 2011.- 2(15), №4, – С. 60-66.
10. Goncharenko Yu. UHF signal structure changes during strong solar proton events / Yu.Goncharenko, F. Kivva, V. Gutnik // European Geosciences  Union. General Assembly. Vienna, Austria 02-07 April – P. 655-656.
11. КоворотныйА.Л. О влиянии водних и водно-кислотных аэрозолей на энергетический баланс тропосферы во время солнечно-протонных событий / А.Л. Коворотный, Ю.В. Гончаренко, В.Н Горобец // Радиофизика и электроника. – 2010. -.15. №2.- С. 71-76.
12. Коворотный А.Л. Мониторинг атмосферы над Харьковским регионом посредством GPS / А.Л. Коворотный, Ю.В. Гончаренко, Ф.В. Кивва // Радиофизика и электроника. -2013. -4(18). №1. -С. 59-64.
13. Коворотный А.Л. Сравнительный анализ моделей для оценки полного влагосодержания тропосферы над Харьковским регионом посредством GPS-измерений / А.Л. Коворотный, Ю.В. Гончаренко, В.Н. Горобец, Ф.В. Кивва // Радиофизика и электроника. -2014. – 5(19). №4. – С. 21-26.
14. Galaev Yu.M. The measuring of ether-drift velocity and kinematic ether viscosity within optical waves band / Yu.M. Galaev // Spacetime & Substance. – Kharkov: research and Technological Institute of Transcription, Translation and Replication. – 2002. –  No. 5(15). – P. 207 – 224.
15. Галаев Ю.М. Интерферометр миллиметрового диапазона радиоволн для исследования изотропии пространства вблизи земной поверхности / Ю.М. Галаев // Технология приборостроения. – Харьков: Государственное предприятие научно-исследовательский технологический институт приборостроения. – 2007. – №1. – С. 3-16.
16. Любицкий А.А. Рассеяние звука на осесимметричном мягком теле/ А.А. Любицкий., В.С. Булыгин./Сб. Акустика океана Доклады XIV школы-семинара им. акад. Л.М. Бреховских, совмещенной с XXVI сессией Российского Акустического общества, М.: ГЕОС, 2013, С. 138-141.
17. Sovga E.E.  Investigation of the biochemistry of methane and mechanisms of  its transfer in the Black Sea / E.E. Sovga, S.P. Lyubartseva, A.A. Lyubitsky/ Physical Oceanography, Sept. 2008, V.18, Issue 5, P.272-287.
18. Любицкий А.А. Обратная задача рассеяния звука в интенсивных факелах и модельные оценки пузырькового массопереноса метана по данным акустического зондирования/ А.А. Любицкий / Сб. Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон, МГИ, Севастополь, 2005, вып. №13, C. 412-424.
19. Шнюков Е.Ф. Газово-грязевой вулканизм Керченско-Таманского сектора Черного моря / Е.Ф. Шнюков, В.А. Емельянов, А.С. Кузнецов, А.А. Любицкий и др. // Киев: ОМГОР НАН Украины. – 2011. С. 136.
20. Lyubitskiy A.A. Remote acoustic diagnosis of gas realease sources on seabed / A.A. Lyubitskiy // Journal of Geology, Series B, No 31-32, 2008, p.33-38.
21. Совга Е.Е. Метан – стратегический ресурс Украины / Е.Е. Совга, С.П. Любарцева, А.А. Любицкий / НПЦ „ЭКОСИ-Гидрофизика” МГИ НАНУ, серия „Современные проблемы океанологи”, Севастополь, 2007.- 62 с.
22. Любицкий А.А. Обратное рассеяние звука в газовых факелах Черного моря. / А.А. Любицкий, Н.Д. Бережная /Сб. Акустика океана Доклады XIV школы-семинара им. акад. Л.М. Бреховских, совмещенной с XXVI сессией Российского Акустического общества, М.: ГЕОС, 2013, С. 142-145.
23. Коваленко О.И. Особенности воздействия широкополосных низкоинтенсивных электромагнитных сигналов на семена растений и коринебактерии / О.И. Коваленко, Ф.В. Кивва, С.В. Калиниченко // Радиоэлектроника и информатика. Научно-технический журнал. – 2007. – №2 (37). – С. 111-120.
24. Коваленко О.И. Особенности прямого и опосредованного воздействия электромагнитных полей низкой интенсивности на семена растений и микроорганизмы / О.И. Коваленко, Ф.В. Кивва, С.В. Калиниченко, А.Л. Коворотный // Радиофизика и электроника : Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т радиофизики и электроники им. А.Я.Усикова. – Х., 2007. – Т.12,  №1. – С. 273-282.
25. КалініченкоС.В. Вплив електромагнітних полів НЗВЧ-діапазону на біологічні властивості збудників дифтерії та кашлюку / С.В. Калініченко, О.І. Коваленко, Л.Ю. Юрченко // Експериментальна і клінічна медицина. –  – №2. – С. 49-53.
26. Коваленко О.И. Влияние импульсных ЭМП СВЧ-диапазона на здоровье человека / О.И. Коваленко, Ф.В. Кивва, Л.Н. Мовчан, Е.О. Коротких // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. – 2014. – №01(60). – Ч.2. – С.184 – 187. – ISSN 2073-0071.
27. Горобец В.Н Устройство для регенерации сорбентов электромагнитным полем / В.Н. Горобец, Ф.В. Кивва, М.И. Головко и др. // Наука та інновації. – 2010, – 6, №12. – С.12-19.
28. Goncharenko Yu. Equipment for adsorbent regeneration with application of high-power UHF electromagnetic field / Goncharenko, V. Gorobets, F. Kivva, S. Zotov, M. Golovko // 21st International Conference on Electricity Distribution (CIRED-2011), Frankfurt, 6-9 June 2011. Paper 0231.