Відділ статистичної радіофізики формально існує з вересня 1984р., хоча історія виникнення тематики робіт та колективу почалась значно раніше. З самого початку і до 2005р. відділ очолював В.Б. Разсказовський.

У 1957р. колектив ІРЕ АН УРСР від уряду СРСР отримав завдання з розробки принципів застосування мм хвиль для розв’язання задач радіолокації та радіонаведення на суходолі. Один з напрямків досліджень – вплив розповсюдження мм хвиль на точність визначення координат було доручено лабораторії І.С.Тургенєва, а у ній групі молодих дослідників, ядром якої стали В.Б.Разсказовський, І.Д.Гонтарь, Б.Ф.Вебер, а дещо пізніше Н.А.Дорфман і А.Ф.Величко.

Одним з результатів циклу досліджень з пеленгування у мм діапазоні над суходолом був захист Разсказовським В.Б. в 1963р. кандидатської дисертації, що і закріпило за ним цю тематику. У 1968р. була створена не структурна лабораторія 31/1, а з 1975р. її штат збільшився до 21 одиниці, що стало основою для перетворення її у відділ. До того часу колектив мав ряд кваліфікованих співробітників Кульоміна Г., Луценка В., Педенко Ю., Сугака В.

В даний час у складі відділу працюють два доктори наук та чотири кандидати наук.

Результати досліджень багатопроменевого поширення радіохвиль сухопутними та морськими трасами склали зміст докторської дисертації Разсказовського В.Б. , захищеної 1983р., а пізніше кандидатських дисертацій Логвинова Ю.Ф. та Педенко Ю.О.

Розвитком другого напрямку досліджень – оберненого розсіювання радіохвиль поверхнею суші та моря пов’язано з Кульоміним Г.П., доктором техн.. наук, професором.

Довгий час відбиття радіохвиль поверхнею суші та моря вважались завадами і тому щоб з ними боротись потрібно детальне їх дослідження. Всебічне дослідження статистичних характеристик радіолокаційних завад від суші та морської поверхні у діапазоні від см і до найкоротших мм стало основою кандидатської, а згодом і докторської дисертацій Кульоміна.

При подальшому розвитку цього напрямку були захищені ще дві кандидатські дисертації Луценко В. та Сугаком В.

У 1987р. за результатами наукових робіт проведених у відділі Разсказовським В.Б. та Кульоміним Г.П. була опублікована монографія «Розсіювання мм радіохвиль поверхнею Землі під малими кутами». За неї автори у 1993р отримали премію НАН України ім. академіка Синельникова К.Д. У 2003р. Кульоміним Г.П. опублікована монографія «Millimeter-Wave Radar Target and Clutter».

З виникненням незалежної України з¢явився новий науковий напрям досліджень – розробка радіофізичних методів під поверхневого зондування. Цей напрям отримав велике прикладне значення для розв’язання задач інженерної геології, гідрогеології та екології. У 2007р. Сугаком В.Г. була захищена докторська дисертація з георадарного зондування зони аерації.

На даний момент створено кілька діючих макетів георадарів і проведені їх випробування у реальних умовах, що підтверджує можливість нової технології георадарного зондування. Було виконано більш ніж 10 реальних проектів, наприклад, картографування зон аерації на території заповідника «Софія-Київска», (м. Київ); картографування структурних особливостей на території Генуєзської фортеці, (м. Судак).; визначення причин деформування Кириловської церкви (м. Київ); картографування неоднорідностей дамби ГЕС (м.Дубосари, Молдова), визначення структурних неоднорідностей дамби шахтних вод у місті Павлоград тощо.