1 вересня 1979 в ІРЕ АН УРСР був створений відділ дистанційних методів дослідження природного середовища для розвитку нового наукового напрямку – космічної радіоокеанографії та дистанційного зондування Світового океану і морських льодів на замовлення МЗМ СРСР. Основою відділу стала група А.І. Калмикова, яка впритул займалася дистанційними методами радіолокації моря у відділі поширення радіохвиль І.Є. Островського (А.І. Калмиков, О.С. Курекін, В.Б. Єфімов, В.Ю. Левантовський, С.А. Шило, О.П. Пічугін, А. Б. Фетисов, С.Н. Діденко, Ю.В. Захаров, А.І. Губаренко), а також влилися в колектив фахівці з НВЧ радіометрії моря В.А. Комяк, А.С. Левда з лабораторії поглинання радіохвиль І.Х. Ваксера, теоретик Ю.О. Синіцин). Загальна чисельність відділу становила на момент створення 20 осіб, з них 2 кандидати наук (А.І. Калмиков, Ю.О. Синіцин). Відділ очолив А.І. Калмиков. Надалі чисельність відділу зросла. Наприклад при створенні апаратури дистанційного зондування ШСЗ «Космос-1500″ брали участь наступні співробітники:
Найбільший внесок внесли А.І. Калмиков, В.В. Іголкін, О.П. Пічугін, П.М. Торчун, В.Ю. Левантовський, Ю.В. Захаров, В.Б. Єфімов, А.Б. Фетисов, Г.Н. Левчук, С.М. Діденко, В.І. Зельдіс, О.С. Гавриленко, В.М. Цимбал. Скануючий радіометр восьмиміліметрові діапазону створили В.О. Комяк, С.А. Шило, А.П. Євдокимов, П.М. Торчун, А.С. Левда, С.Є. Яцевич, Ю.В. Захаров. У розробці методичних питань обробки та аналізу космічної інформації брали участь А.П. Пічугін, Ю.О. Синіцин, В.М. Цимбал, Л.В. Єленський, О.С. Гавриленко, Д.М. Бичков, С.А. Величко, С.Є. Яцевич.
Теоретичне забезпечення робіт цього етапу виконали Ю.О. Синіцин, А.І. Тимченко, С.А. Величко за участю професора Ф.Г. Басса.
Пункт прийому космічної інформації реалізований під керівництвом В.І. Зельдіса; цілодобовий прийом інформації здійснювався А.Б. Фетисовим, І.А. Калмиков, А.П. Галактіонова, Н.В. Зубенко, С.Є. Яцевич.
Відділ 34 – 1983 р.
Зверху: Г.Н. Левчук, В.Б. Ефимов, О.С. Гавриленко, М.М. Скоробогатов, А.Б. Фетисов, О.С. Курекін, А.І. Калмиков, Ю.А. Кулешов, Ю.В. Захаров, Л.Н. Баташова, О.І. Рюмшіна, В.І. Шалімов, В.О. Комяк, Г.А. Аношко, С.Є. Яцевич, А.С. Левда.Знизу: В.Ю. Левантовський, Н.А. Полякова, Л.П. Скворцова, Г.М. Сироватська
С 1995 по 1999 рр. відділом руководила к.ф.м.н., с.н.с. А.І. Тімченко.
У цей же період у відділі відкривається новий напрям, який очолив доктор фізико-математичних наук, професор О.П. Ніколаєнко – дистанційне зондування навколишнього середовища пасивними методами. Об’єктами досліджень є світова грозова активність, космічна погода і поширення ННЧ-ДНЧ радіовипромінювання в хвильоводі Земля – іоносфера. До складу групи увійшли старші наукові співробітники, кандидати фізико-математичних наук Л.М. Рабинович, В.А. Рафальський і О.В. Швець, пізніше до досліджень була залучена молодий співробітник О.І. Яцевич.
Група Ніколаєнко
У 1999 році в колектив влилася група співробітників 32 відділу на чолі з доктором фізико-математичних наук В.К. Івановим, який очолив відділ дистанційного зондування Землі і керує їм по теперішній час.
Відділ 34 – 2005 р.
Зверху: к.ф.м.н. О.М. Стадник, О.О. к.ф.м.н. Силін, к.ф.м.н. В.М. Шаляпин, О.С. Фатєєв, О.С. Васильєв, М.Е. Бичков, Ю.А. Васьковський, к.ф.м.н. Ю.В. Левадный, д.ф.м.н. О.В. ШвецьЗнизу: Ю.В. Горишня, д.ф.м.н. В.К. Іванов, д.ф.м.н. О.П. Нколаєнко, к.ф.м.н. С.Є. Яцевич, Т.Є. Чистова, к.ф.м.н. Л.М. РабиновичОсновна тематика відділу не зазнала істотних змін – це в першу чергу дистанційні методи і засоби дослідження природного середовища Землі і ряд нових напрямків, пов’язаних з дистанційними методами діагностики та вивчення дії електромагнітного випромінювання на живі організми і людину.
У 2011р. у відділ повернулися старі кадри к.т.н. В.М. Цимбал, к.ф.м.н. В.Б. Єфімов, к.ф.м.н. О. Я. Матвєєв, Д.М. Бичков, які підключилися до виконання тематики дистанційного зондування Землі, а також, був прийнятий на роботу д.т.н. Пащенко Р.Е займається вивченням фрактальних структур і сигналів.
Кількісний склад відділу в даний час: докторів наук – 4, кандидатів – 10, всього наукових співробітників – 28, допоміжних працівників – 3.