16 січня 2019 року прес-служба опублікувала на сайті НАН України оголошення щодо конкурсу на заміщення посад директорів наукових установ НАН України.

Національна академія наук України відповідно до свого Статуту та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ НАН України, в тому числі і по Відділенню фізики і астрономії НАН України –  в Інституті радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова Національної академії наук України. Згідно з цим Директор ІРЕ ім. О.Я.Усикова НАН України видав наказ №4 від 18 січня 2019 року.

На зборах трудових колективів наукових підрозділів було висунуто троє претендентів на посаду директора ІРЕ ім О.Я.Усикова НАН України: діючий Директор – академік НАН України Мележик П.М., завідувач відділом, член-кореспондент Тарапов С.І. та завідувач відділом, професор Лукін К.О. З різних причин, двоє претендентів (Тарапов С.І., Лукін К.О.) зняли свої кандидатури з участі у виборах.

Таким чином, за рішенням відділення фізики і астрономії №59/15 від 21 березня 2019 року на посаду керівника Інституту радiофiзики та електроніки iм. О.Я. Усикова НАН України на розгляд зборів колективу наукових працівників згаданої установи було подано директора ІРЕ iм. О.Я. Усикова НАН України академіка НАН України Мележика Петра Миколайовича.

Загальні збори

Згідно з правилами проведення виборів, претендент на посаду Директора Інституту мав виступити на загальних зборах трудового колективу зі своєю передвиборчою програмою.

2 квітня 2019 року відбулися збори трудового колективу Інституту на яких кандидат на посаду Директора Мележик П.М. зробив розгорнуту доповідь про свою діяльність за минулі п’ять років та ознайомив присутніх з програмою на майбутнє.

Від імені академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України академіка НАН України Локтєва В.М. академіком НАН України Гнатченком С.Л. було зачитано листа в підтримку кандидата на керівну посаду нашого Інституту.

Виступили з підтримкою кандидата на посаду Директора Інституту на новий термін – академік НАН України Яковенко В.М., член-кореспондент НАН України Ямпольський В.О., професор Масалов С.О., заступник завідувача відділом Савенко Н.Г.

Вибори

3 квітня 2019 року відбулися вибори на посаду Директора ІРЕ ім. О.Я.Усикова НАН України.

Згідно списку виборців, участь у виборах директора Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України мали право брати 287 науковців Інституту.

У виборах взяли участь 260 наукових працівників,  з яких – 242 підтримали кандидата на посаду директора, 17 проголосували проти та 1 бюлетень виявився недійсним.

Згідно з результатами таємного голосування та за п.3.12.4 Статуту НАН України вважається обраним на посаду директора Інституту радіофізики та електроніки iм. О.Я.Усикова НАН України – МЕЛЕЖИК Петро Миколайович, який набрав більше двох третин голосів виборців.

Вітаємо Вас, Петро Миколаєвичу!

22 вересня 2018 року
відбулася екскурсійна поїздка у комфортабельному автобусі співробітників Інституту за маршрутом
Полтава – Диканька – Опішне.

Екскурсія організована Профспілковим комітетом*

Полтава

Знайомство з Полтавою почалося з вікна автобуса. Перше, що кидалося в очі – це дуже багато зелені, небагато людей на вулицях (субота, та мабуть ще був ранок!?). «Десантувалися» ми у центрі міста біля пам’ятника І.Мазепі (фото 1), та Свято – Успенського собору (фото 2). Свято-Успенський собор був першою кам’яною спорудою в Полтаві та вважається одним з головних храмів міста.
Ми прогулялися по корпусному парку. Парк було відкрито у 1909 р. в честь 200-річчя Полтавської битви. Назву парку дав Петровський Полтавський кадетський корпус, який тут перебував. Сьогодні цей унікальний пам’ятник садово-паркового мистецтва є улюбленим місцем для прогулянок у полтавчан. Недалеко від парку знаходиться Кругла площа. Архітектурний ансамбль площі в стилі російського класицизму формувався ще в 19 столітті під керівництвом Семена Кочубея. На Круглій площі стоїть величний пам’ятник Слави, присвячений перемозі у Полтавській битві (фото 3).
Пам’ятник галушці знаходиться на Івановій горі (фото 4) поряд з Білою альтанкою (фото5). Пам’ятник національній українській страві, оспіваній в творах Гоголя, було відкрито у 2006 році, і сьогодні вважається одним з головних символів міста. Поряд знаходиться музей-садиба відомого українського письменника Івана Котляревського.
З Іванової гори відкривається дуже гарний краєвид Полтави та потопаючого у зелені монастиря (фото 6).

Фото 01	Фото 02	Фото 03	Фото 04
Фото 05а	Фото 05b	Фото 05c	Фото 06

Диканька

Продовжуючи нашу подорож, їдемо в мальовниче місце, описане в творах Миколи Гоголя – селище Диканьку. Ми відвідали Свято-Миколаївський храм – старовинну білу будівлю, в підземеллях якої зберігаються саркофаги родини Кочубеїв (фото 7). Затишний дворик (фото 8) при храмі прикрашений квітами. Тут знаходиться старовинний колодязь (фото 9) та красива дзвіниця (фото 10). Це дуже спокійне і затишне місце. За легендами, мати Миколи Гоголя щодня приходила молитися в цей храм.
На відстані 550 м від храму ростуть знамениті Кочубеївські дуби – три велетенських дуби, яким виповнилося понад 800 років та які прикрашали в’їзд до садиби Кочубея (фото 11).
Поряд знаходиться Тріумфальна арка, яка була побудована в 1812 р. в честь перемоги над Наполеоном (фото 12).

Фото 07	Фото 08	Фото 09	Фото 10	Фото 11a
Фото 11b	Фото 11c	Фото 11d	Фото 12

Опішне

Остання зупинка нашої подорожі у старовинному Козацькому містечку – Опішне, де знаходиться Національний музей-заповідник українського гончарства. Тут можна побачити ексклюзивні роботи полтавських майстрів, виставлені прямо під відкритим небом на території музею (фото 13), унікальні експонати народних умільців у виставкових залах (фото 14).
Є можливість самостійно виліпити з глини якусь посудину, пройшовши майстер-клас.
Більш детальну інформацію можна отримати на сайті музею

Фото 13a	Фото 13b	Фото 13c	Фото 13d	Фото 13e
Фото 13f	Фото 14a	Фото 14b	Фото 14c	Фото 14d
Фото 14e	Фото 14f	Фото 14g

А далі що?
Далі дорога додому до Харкова в спогадах, роздумах, сподіваннях…
А може ще…?! Коли та як?!
Все в наших з вами руках!!!
А цей екскурсійний тур запам’ятається на довго, а може і на все життя!

З повагою та найкращими побажаннями,
Голова профкому
О.Лавринович

* В екскурсійній поїздці до Полтави прийняли участь 18 чоловік.
Профспілковий комітет Інституту компенсував членам профспілки 50% вартості поїздки.

Культурно-просвітницька програма

З травня 2018 року Профкомом Інституту відкрито культурно-просвітницьку програму за якою батьки з дітьми можуть відвідувати культурні заклади Харкова з частковою або повною компенсацією витрат на білети. Відсоток компенсації залежить від фінансових можливостей Профспілкової організації Інституту.
Програма працює тільки для членів профспілки!

Більш детальну інформацію Ви можете отримати у Профкомі.

За 2018 рік цією програмою скористалось семеро батьків нашого Інституту, які відвідали з дітьми один і більше закладів (з повною компенсацією витрат на квитки). Це були театри, планетарій, цирк, дельфінарій.

Дванадцятеро батьків скористались програмою – Новорічні та різдвяні свята для дітей членів профспілки!
Всі новорічні свята включали театралізовану виставу та інтермедію з Дідом Морозом і казковими персонажами та врученням новорічних подарунків.
Профспілковий комітет Інституту компенсував батькам 50% вартості квитків на вистави.

Невеликий перелік культурних закладів Харкова наведено нижче.
Вибирайте, що ваша душа потребує.
Бажаємо провести гарно вільний час у театральному колі з родиною!

Харківський театр ляльок ім. В.А.Афанасьєва	Харківський академічний театр музичної комедії	Театр для дітей та юнацтва (ТЮЗ)	Харківський державний академічний драматичний театр ім. Тараса Шевченко	Академічний російський драматичний театр ім. О.С. Пушкіна
ХАТОБ	Харківський цирк	Харківський дельфінарій	Харківський планетарій ім.льотчика-космонавта Ю.О.Гагаріна	Будинок органної та камерної музики

Ознайомитись з можливостями театрального Харкова можна на сайті та інших сайтах міста.

Все в наших з вами руках
Життя побудоване таким чином, що працююча людина великий проміжок свого часу проводить на роботі. Для того, щоб не відчувалась велика різниця в комфорті з рідною оселею, потрібні окремі умови на робочому місті і не тільки… Якщо врахувати той факт, що приміщення не ремонтувалось десятиліттями, то робіть висновки самі…

Виходячи з цього, Профспілковий комітет на своєму засіданні розглянув питання можливості ремонту кімнати у якій він розташований.
Протягом трьох місяців клопіткої праці (липень-вересень) 2017 року за підтримкою адміністрації, відповідними службами Інституту, були проведені ремонтні роботи сантехнічного вузла та повністю замінена електрична мережа. Всі інші роботи було проведено своїми силами. Також, в Профкомі було замінено вхідні двері.
Профспілковий комітет дуже вдячний тим, хто з розумінням та повагою поставився до цієї нелегкої роботи.
На фотографіях ви можете бачити процес та результати цієї нелегкої роботи (див. нижче).
Сподіваємось, що зараз приємно всім, – тим, хто працює в цій кімнаті і тим, хто приходить у справах.

Успіху та наснаги Усім Нам!

Профспілковий комітет

Інформація про акцію протесту у Харкові
29 березня 2016 року о 14 годині на пл. Свободи у м. Харкові, біля будинку Облдержадміністрації, відбувся мітинг «Захистимо науку в Україні», організований Харківською регіональною організацією профспілки працівників НАН України. За даними поліції, мітинг зібрав біля 800 учасників.

На мітингу виступили:

Голова Харківської регіональної організації профспілки працівників НАН України Селезньов Д.Г.

Голова Харківської регіональної організації профспілки працівників НАН України Селезньов Д.Г.

Академік Коноваленко О.О.

Заст. директора ІРЕ Логвінов Ю.Ф.

Представник Облдержадміністрації та ін.

Присутні на мітингу були академіки Гнатченко С.Л., Литвиненко Л.М., Яковенко В.М. За результатами мітингу представнику Облдержадміністрації було передане Звернення до до Президента України, Прем’єр-міністра України та Голови Верховної Ради України. Інформація щодо мітингу попередньо була викладена 25.03.2016 р. у виступі Селезньова Д.Г. на телеканалі «Сімон».

Пресс-релиз

Мировая практика доказывает, что наука сегодня – основная движущая сила современного развития цивилизации. Проявлением таких тенденций является значительная доля ВВП (2-4%), выделяемых на науку в развитых странах мира. Однако в Украине наука никогда не была государственным приоритетом. Ее финансирование, а, следовательно, и финансирование высшей научной организации страны – НАН Украины неуклонно уменьшается и на данный момент составляет 0.2% ВВП, что в 8 раз меньше, чем гарантировано ст.48 Закона Украины «О научной и научно-технической деятельности». Так, объем финансирования Академии в 2015 году составил 2.3 млрд. грн. (80 млн. евро), что равно финансированию одного среднего европейского научного института, тогда как научный бюджет Румынии составляет 1 млрд. евро, Польши – 5 млрд. евро. Сегодня в Украине число ученых в два раза меньше, чем в странах ЕС. По этому показателю мы уже уступаем Албании. Все более угрожающим, даже больше, чем в 90-е годы, становится безвозвратная потеря талантливых молодых кадров, уезжающих за рубеж. НАН Украины находится на грани выживания. Средств не хватает даже на оплату труда и постоянно растущие коммунальные услуги, не говоря уже о финансировании собственно научных исследований, обновление материально технической базы, приобретение современного научного оборудования. Размер заработной платы в Академии имеет стойкую тенденцию к снижению относительно данного показателя в промышленности. Так, на конец прошлого года средняя зарплата по Академии составила 3992 грн., что меньше средней зарплаты по промышленности. Хотя согласно ст.36 выше упомянутого Закона, она должна быть не меньше удвоенной зарплаты работников промышленности. С таким объемом финансирования науки невозможным становится привлечение к исследовательской деятельности талантливой молодежи, а без этого, как точно заметил известный европейский экономист Эрик Райтнер: «Из государства, производящего детали ракет, Украина превращается в государство, которое продает много кукурузы». В 2016 году ситуация с финансированием науки в Украине стала вообще катастрофической. В частности, Академия недофинансирована на треть. Законом «О государственном бюджете Украины на 2016 год» финансирование НАН Украины составило 2 млрд. 54,2 млн. грн., что на 725 млн. грн. меньше от минимальных потребностей. Кроме того, это на 12.2% меньше финансирования 2015 года, тогда как только для обеспечения выплаты заработной платы с начислениями Академии в 2016 году необходимо средств на 14.5% больше, чем в 2015 году. Следствием этого стало введение практически во всех научных учреждениях НАН Украины режима неполного рабочего времени, а также сокращение сотрудников. И это несмотря на то, что за годы независимости количество научных сотрудников в Украине уже и так сократилось в 3.6 раза, тогда как в европейских странах выросло на 20% и сейчас мы занимаем последнее место в Европе по этому показателю. В трудовых коллективах растет социальная напряженность, что не может не вызывать акции протеста против фактического геноцида науки в Украине.

Реагируя на сложившуюся ситуацию, Харьковская региональная организация профсоюза работников НАН Украины приняла решение о проведении академической акции протеста в форме митинга. МИТИНГ в г. Харькове состоится 29 марта 2016 г. с 14.00 до 15.00 на пл. Свободы (напротив здания областной государственной администрации).

Требования профсоюза:

1. Выполнение норм ст.36 и ст.48 Закона Украины «О научной и научно-технической деятельности», что позволит обеспечить конституционные права ученых Украины на работу по специальности и соответствующую ее оплату.
2. Кабинету Министров Украины безотлагательно внести, а Верховной Раде принять изменения в Закон «О государственном бюджете Украины на 2016 год», увеличив финансирование НАН Украины на 725 млн. 43 тыс. грн.

Посилання