Із глибоким сумом сповіщаємо, що 26 травня 2022 року на 88-му році життя помер видатний вчений в галузі радіофізики твердого тіла, почесний директор ІРЕ ім. О.Я.Усикова НАН України академік НАН України Володимир Мефодійович ЯКОВЕНКО.

Володимир Мефодійович Яковенко народився 7 листопада 1934 року в селі Роздорне Будьонівського району Білгородської області (РФ). Середню освіту одержав в Есхарівській середній школі (сел. Есхар) Чугуївського району Харківської області. У 1957р. закінчив Харківський державний університет. З 1957 по 1958р. працював інженером на п/я 186 (м. Дніпропетровськ).

З 1958р. працював в Інституті радіофізики та електроніки ім.О.Я.Усикова НАН України: 1958-1959р.– інженер, 1959-1962р. – аспірант, 1962-1966р. – молодший науковий співробітник, 1966-1980р. – старший науковий співробітник, 1980-1993р.- заступник директора Інституту з наукової роботи, 1993- 2014р. – директор Інституту, з 2014 р. – завідувач відділу, почесний директор Інституту.

У 1964р. у Харківському Державному університеті В.М.Яковенко захистив кандидатську дисертацію, у 1974р. – докторську дисертацію. В 1984р. йому присвоєно звання професора.

В.М.Яковенко – видатний вчений, він був визнаним лідером сучасної вітчизняної наукової школи з радіофізичних досліджень властивостей плазми твердих тіл. З його ім’ям пов’язані фундаментальні дослідження плазмових нестійкостей і нелінійних ефектів у напівпровідниках. Отримані ним результати дозволяють глибше зрозуміти електромагнітну природу конденсованого стану матерії, відкривають принципово нові можливості для створення нових радіофізичних пристроїв на основі напівпровідників.

В.М.Яковенко – автор та співавтор більш ніж 300 наукових праць, серед яких три монографії. Серед його учнів 6 докторів і 13 кандидатів наук.

Дослідження електромагнітних явищ у плазмі твердих тіл, які проводив В.М.Яковенко разом з учнями, відзначені преміями НАН України ім. К.Д.Синельникова (1987р.), ім. В.Є.Лашкарьова (2008р.), ім. М.М.Боголюбова (2015р.) підтримані Міжнародним фондом Сороса (1994-1996р., 1998р.), НТЦУ (2003р.).

У 1990р. В.М.Яковенко обраний членом–кореспондентом НАНУ, у 2000р.-дійсним членом НАН України за фахом «теоретична радіофізика».

Понад 30 років В.М.Яковенко викладав на радіофізичному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Він нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України» (1998р.), медаллю «Почесний доктор» ХНУ ім. В.Н.Каразіна (2012р.), медаллю Л.Ландау НАН і МАН України за вагомий особистий внесок у розвиток науки і освіти (2016).

В.М.Яковенко багато років був головою Наукової ради НАН України з проблеми “Радіофізика та НВЧ електроніка”, членом Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, головою спеціалізованої ради Д64.157.01 із захисту докторських і кандидатських дисертацій, входив до керівництва Українського Комітету Радіосоюзу (URSI), до редколегій наукових журналів.

За великий особистий внесок в розвиток наукових досліджень В.М.Яковенку присвоєне почесне звання Заслужений діяч науки і техніки України (1990р.). Він нагороджений медалями «За трудову доблесть» (1981р.) та «Ветеран праці» (1986р.), орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004р.) та “За заслуги” III ступеня (2008р.), відзнаками НАН України «За наукові досягнення» (2009р.), «За підготовку наукової зміни» (2014р.).

Життєвий шлях Володимира Мефодійовича можна охарактеризувати словами видатного філософа – Георг Гегеля: «Тільки через реалізацію великих цілей людина виявляє в собі й великий характер, який робить його маячком для інших».

Світла пам’ять про Володимира Мефодійовича назавжди залишиться у серцях його рідних, друзів , учнів, колег, співробітників Інституту – усіх, хто знав і спілкувався з цією доброзичливою та щирою людиною, людиною доброї вдачі та відкритої душі.